Москва роздратовано вимагає скасувати обмеження, а деякі голоси в Європі говорять про те, що відмова від такого тиску дозволить швидко повернутися до справ у звичайному режимі. Однак це таке ж помилкове твердження, як і всі інші основні аргументи прихильників перезавантаження економічної співпраці ЄС з Росією. Про це йдеться в статті професора Вищої школи економіки в Москві Владислава Іноземцева, опублікованій на сторінках Newsweek.
Європейський аграрний сектор найболючіше відчув режим санкцій між Росією і Європою. В Москві оголосили про європейські збитки у розмірі 22 мільярдів доларів у 2015 році від заборони імпорту на російський ринок. Іноземцев вважає сумнівними такий підрахунок, оскільки європейські виробники вже знайшли інші ринки збуту для своєї продукції.
Найбільше від санкцій постраждали країни Східної Європи, такі як Польща, Естонія і Литва. Але вони теж вони теж змогли дати собі раду. На аграрний сектор припадає 30% експорту цих країн, але їхні сукупні втрати склали лише 2,1 мільярда доларів. А загальні доходи від експорту аграрної продукції ЄС у 2015 році навіть зріс на 7,9 мільярдів доларів. Тому відновлення торговельних відносин Європи з Росією мало що змінять для європейців. Натомість існують два інших фактори, на які варто звернути увагу.
По-перше, російська економіка зараз переживає розпал кризи. Реальні доходи впали на 10% у 2015 році, покупці шукають якомога дешевші продукти і європейський імпорт їх мало цікавить. Тож повернення на російський ринок зараз не дуже вигідне, оскільки дорогі європейські товари не витримають конкуренції. І їхня частка в продуктовому кошику росіян навряд чи колись буде такою ж, як раніше.
По-друге, Росія запустила величезну кампанію імпортозаміщення, яка робить конкуренцію ще більш жорсткою. На додачу, на ринок зайшли нові гравці з Китаю і Латинської Америки, заповнивши ніші, які раніше належали європейцям. У підсумку, скасування санкцій може збільшити аграрний експорт ЄС в Росію на 15-20%, але це не достатньо, щоб виправдати такий крок.
Другий сектор російської економіки, проти якого були націлені західні санкції – це енергетична індустрія, яку контролює держава. Тиск виявився ефективним, оскільки компанії в Росії не можуть купувати технології, необхідні для розробки нових родовищ. Але насправді проблеми в галузі виникли ще тоді, як ціна на нафту скоротилася до 100 доларів за барель. Російські компанії не могли собі дозволити розробку вже тоді. А зараз їм тим більше доводиться відмовитися від таких намірів, оскільки Кремль намагається зібрати з них гроші, щоб залатати діри в державному бюджеті. Тож зараз, навіть якщо зняти санкції, попит в Росії на західні технології буде незначним.
Більше того, прямі інвестиції в російську економіку впали на 8% в 2015-му і скоротяться ще на 10% у цьому році. Тож політичні зміни нічого не дадуть європейцям. Через глибоку економічну кризу, викликану обвалом цін на нафту, росіяни втратили купівельну спроможність. Їм зараз не цікавлять імпортні автомобілі і технології, оскільки більшу частину своїх доходів вони витрачають на їжу.
Також санкції відрізали російські компанії від західних ринків капіталів, що створило для них труднощі у рефінансуванні своїх боргів. І якби ситуація у цій сфері змінилася, Росія відчула б полегшення, однак лише за відсутності двох факторів.
По-перше, зацікавленість західних банків у інвестуванні в Росії може бути зовсім не такою, як раніше. До війни проти України, РФ була країною з темпом зростання ВВП на 1,3% щороку, індекс її фондової біржі був на рівні 1450 пунктів, а вартість бареля нафти становила 107 доларів. Сьогодні Росія – це країна, ВВП якої скоротився на 3,7% в 2015 році, індекс фондової біржі впав до 650 пунктів, а барель нафти коштує 30 доларів. Багато російських позичальників не отримують заявленої маржі і не можуть виконувати умови існуючих угод. Тож навіть після зняття санкцій, західні банки навряд чи захочуть інвестувати в Росії впродовж найближчих років.
По-друге, лідери ЄС переглядають питання санкцій проти РФ кожні півроку. А США цього не роблять. Навіть якщо Брюссель скасує економічний тиск і дозволить своїм банкам вести справи з Росією, вони все одно не зможуть скористатися цим через американські санкції, які стосуються усіх доларових операцій. А для глобальних фінансових інститутів це дуже важливий фактор.
Таким чином, на думку Іноземцева, скасування санкцій ЄС буде абсолютно безглуздим з точки зору економіки. Тим часом, дипломати ЄС прийняли рішення про продовження дипломатичних санкцій проти Росії. Згідно з чинними обмеженнями, українські сепаратисти і ряд одіозних російських політичних фігур не мають права виїжджати на територію ЄС і зберігати в європейських банках фінансові активи.
Санкції проти Росії стали відповіддю Заходу на захоплення нею Кримського півострова і збройну підтримку сепаратизму на Донбасі. Кількома днями раніше, Прем'єр-міністр Латвії Маріс Кучинскисрішуче висловився за продовження санкцій проти РФ незважаючи на всі можливі витрати. 3-го березня про продовження санкцій проти Росії ще на рік також оголосили в США.