Напруга у відносинах Китаю та США продовжує зростати. Минулого тижня Білий дім запровадив санкції проти деяких офіційних осіб Гонконгу. Такі рішення президента США Дональда Трампа частково відображають його намагання здобути перемогу на виборах, адже політичний тиск на Китай фактично є частиною його передвиборчої кампанії, пише журнал The Economist.
Політика президента Трампа стосовно Китаю містить в собі й деяку ідеологічну складову, адже він намагається боротися зі зростанням впливу Пекіна на світовій арені. Можливо, такий підхід Вашингтона свідчить про те, що Китай не такий могутній, як здається.
Частково здобути впливовість Китаю допомогли крадіжки інтелектуальної власності та покровительство з боку інших могутніх держав – саме такою логікою керується Білий дім.
Зараз Пекін зіштовхнувся зі значним політичним тиском. І цей політичний тиск з боку світових лідерів може бути достатньо сильним, щоб змусити китайських лідерів лібералізувати свою систему керівництва державою.
До того ж, державний секретар США вже закликає всі демократичні країни світу спонукати Китай до змін.
Однак, всупереч очікуванням адміністрації президента США, Китай і надалі продовжує збільшувати свою могутність. Після пандемії COVID-19 китайська економіка постраждала менше, ніж прогнозували експерти, навіть «тарифна війна» не змогла завдати їй критичної шкоди, чого не можна сказати про економіку США.
Наразі саме Шеньчжень, а не Нью-Йорк отримав «статус» найпотужнішого фондового ринку в світі.
До того ж, китайський лідер Сі Цзіньпін має на меті «реорганізувати державний капіталізм» Китаю.
Нова економічна програма Цзіньпіна полягає в тому, щоб змусити ринки працювати за новими, чітко визначеними правилами під пильним наглядом Комуністичної партії Китаю.
Попри «жорсткість» нової економічної програми, яка має досить авторитарний характер, така стратегія дійсно може сприяти зростанню економіки, тому не варто недооцінювати ідеї Пекіна, вважають експерти.
Світ майже завжди недооцінював китайську економіку. Однак, починаючи з 1995 року частка Китаю у світовому ВВП зросла з 2% до 16%, попри західний скептицизм.
Зараз Китай переходить у нову фазу державного капіталізму, яка базується на баченні економічного зростання Сі Цзіньпіном.
З моменту, коли він прийшов до влади в 2012 році, політичною метою китайського лідера було посилити вплив Комуністичної партії та придушити інакомислення як в Китаї, так і за кордоном.
Його стратегія розвитку економіки розроблена з метою підвищення стійкості проти потенційних «економічних загроз».
Нова економічна стратегія Сі Цзіньпіна ґрунтується на трьох основних елементах.
По-перше, це жорсткий контроль над економічним циклом та рівнем державного боргу.
По-друге, це посилення адміністративного впливу держави над бізнес.
По-третє, межа між державними та приватними компаніями буде більш «розмитою». Державні компанії будуть активно залучати приватних інвесторів до співпраці. Водночас, держава здійснюватиме стратегічний контроль над приватними компаніями через партійні осередки. Компанії, які не будуть виконувати необхідні правила, будуть внесені до «чорного списку».
Частково нова економічна стратегія вже почала працювати, до того ж, успішно. Зростання державного боргу почало сповільнюватися, а торговельна війна та пандемія коронавірусу не змогли завдати занадто критичного удару китайській економіці.
Проте, нова стратегія Сі Цзіньпіна пройшла лише «короткочасне» випробування, лишається тільки спостерігати, як буде «поводити себе» китайська економіка далі.
Проте, одне можна сказати точно: Китай не збирається зупинятися, саме тому США та інші демократичні держави повинні готуватися до подальшого «змагання» з Пекіном. Західні країни мають працювати над своєю дипломатією, щоб створити нові стабільні правила та налагодити правильну співпрацю з Китаєм, особливо в таких сферах, як боротьба зі зміною клімату та пандемією, резюмує журнал.
Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп заявив про погіршення відносин з лідером Китаю через коронавірус.