Шпигуни Росії повернулися в Європу через нову "Холодну війну" - Newsweek

3 і агенти Росії почали активно діяти в Європі на фоні загострення відносин між Кремлем і Євросоюзом через російську агресію проти України.

Послуговуючись методами СРСР, російські спецслужби намагаються просувати інтереси Москви на Заході, впливати на громадську думку і вербувати шпигунів. Про це пише видання Newsweek, нагадуючи про нещодавній скандал у Латвії, де депутата Татьяна Зданока запідозрили у шпигунстві на користь Росії.

Зданока очолює Альянс російськомовних громадян Євросоюзу. Вона заперечує, що має будь-які зв'язки з російськими спецслужбами і називає підозри "брудними трюками" її політичних опонентів у Латвії. Видання пише, що такі виправдання – типовий прийом часів Холодної війни.

У латвійській розвідці кажуть, що розслідування проти Зданоки зупинили. Але Латвія – не єдина країна, де за останній рік значно побільшало російських нишпорок. Служба захисту конституції Німеччини і шведська розвідуправління Säpo теж повідомляють, що в їхніх країнах пожвавилася діяльність шпигунів з початком війни на Сході України.

"Головні європейські розвідувальні управління підтверджують, що третина російських дипломатів у посольствах насправді працюють на розвідку", - йдеться в статті.

Видання пише, що Росія нині відродила радянську практику проведення так званих "операцій впливу" за рахунок російських емігрантів.

"Наразі мета Росії полягає в підбуренні критики проти позиції Заходу щодо України, а також проти економічних санкцій", - сказав польський експерт з Центру Східних досліджень у Варшаві Пьотр Зоховський.

Крім того, російські агенти намагаються популяризувати в Європі думку, що Кремль нібито має "законне право" змінювати кордону країн колишнього СРСР. Для цього Москва використовує так званих "Russlandversteher" – "тих, хто розуміє Росію". Вони постійно закликають до розрядки відносин між Брюсселем і Москвою і добиваються скасування санкцій, які називають "помилкою".

Крім того, з 2007 року в ЄС діє Фонд "Руского міра", який фінансується Кремлем і покликаний поширювати російську мову і культуру. Однак попри таку цілком гуманітарну місію, через фонд також відбувається фінансування проросійських неурядових організацій у країнах ЄС. Так само вчиняв СРСР в часи Холодної війни.

"В 50-х Радянський Союз витрачав великі кошти на газети, інформаційні агенції і встановлення зв'язків з науковцями на Заході. Британці і американці відповідали на ці кроки СРСР аналогічним методом. Це продовжувалося аж до 70-х років. У 2000-х спецслужби Росії відновили гру і діють такими ж методами, що і десятки років тому", - сказав голова кафедри журналістики в Університеті Брунеля Пол Лашмар.

В цей час, Москва називає неурядові організації Заходу, які працюють в Росії, "агентами впливу" і тисне на них. Але, за словами Лашмара, це навряд чи правда, оскільки така діяльність спецслужб викликала б скандал в США і ЄС.

"В часи Холодної війни СРСР вербувало комуністів на Заході і робив з них своїх агентів впливу. Однак "ліві" на той час були непопулярні і не ефективні. КДБ укладало з ними угоди, які зобов'язували завербованих агентів вести пропагандистську роботу. Однак зараз Росії значно легше впливати на думки західного суспільства, оскільки ідеологія більше не цікавить Кремль", - йдеться в статті.

Після початку конфлікту в Україні у Польщі відзначили ріст активності російських шпигунів. За словами голови Агентства внутрішньої безпеки Польщі Даріуша Лучака, загалом активність російських спецслужб на території Польщі "незмінно висока протягом багатьох років". В Україні ж радник міністра оборони звинуватив ОБСЄ у шпигунстві. За його словами, присутність представників Росії у складі місії ОБСЄ на Сході України нівелює її користь.