Вашингтон зміг заручитися підтримкою Китаю, єдиної країни, здатної підтримувати економічне життя Північної Кореї. Минулого року Конгрес вирішив посилити тиск на азіатську країну, ухваливши національні економічні санкції. Але всі ці зусилля зазнали невдачі. Цього місяця режим Кім Чен Ина випробував міжконтинентальні балістичні ракети, які здатні вдарити по Алясці.
Про це на сторінках лояльного до Демократичної партії видання New York Times пише оглядач Едуардо Портер, нагадуючи, що цього місяця Конгрес намагається розширити перелік своїх інструментів міжнародного стримування, схваливши закон, який посилює покарання Росії, при цьому позбавляє президента Дональда Трампа можливості скасувати його.
Роздратування Володимира Путіна може вважатися вартісною метою. Або ж, як Гарі Хафбауер з Інституту міжнародної економіки Пітерсона зауважив: "Значною мірою законопроект має на меті дати ляпаса Дональду Трампу за його тісну співпрацю з Росією". Якою б не була мета, конгресменам варто було б пояснити, чого вони добиваються.
Портер зауважує, що якщо у Конгресі є ті, хто думає, що пакет жорстких санкцій змусить Путіна змінити свою поведінку і повернути Крим Україні чи припинити влаштовувати кібератаки з метою вплинути на чужі вибори, їм варто поцікавитися, чи працюють досі ядерні реактори КНДР.
"Хафбауер і його колеги вивчили понад 200 випадків накладання економічних санкцій починаючи з часів, коли Союзники блокували Німеччину в Першій світовій війні. Один з їхніх висновків: краще ставити скромніші цілі", - пише автор.
Хафбауер у своєму дослідженні зауважив, що за умови пред'явлення поміркованих вимог країни, які не мають великої влади, але мають певну прихильність до демократії і економічні зв'язки з тими, хто наклав на них санкції, під тиском змінюють поведінку у 50% випадків. Але коли мета санкцій амбітна, економічні зв'язки не великі, країна, на яку тиснуть, потужна та ще й автократична, дуже рідко тиск на неї закінчується успіхом. На думку автора, Росія - це другий випадок.
Скасування урядової підтримки США для Гвінеї-Біссау допомогло змусити генерала Веріссімо Корреія Сібра провести вибори через рік після того, як він повалив режим президента Кумбра Яла в 2003 році. Також санкції ЄС, Африканського союзу і США, вірогідно, допомогли змусити Центрально-Африканську республіку провести вибори після перевороту в 2003-му.
Але з іншого боку президент Башар Асад досі керує Сирією, так само як і Роберт Мугабе у Зімбабве. І це пропри те, що санкції США і ЄС діють проти них близько десяти років. Автор також наводить приклад Куби, ембарго проти якої тривало 70 років, але не призвело до повалення жорстокого режиму. Санкції також не змусили Туреччину лишити в спокої Кіпр. Вони не змусили Колумбію, Венесуелу чи Нігерію приєднатися до війни з наркотиками, яку веде Вашингтон. Індія і Пакистан теж не відмовилися від ядерних арсеналів під економічним тиском.
Автор зауважує, що навіть явні успіхи санкцій проти Росії варто розглядати скептично. Прихильники такої точки зору стверджують, що економічний тиск хоч і не змусив Москву повернути Києву контроль над Кримом, без санкцій Путін міг би відчути можливість вторгнутися в країни Балтії. Однак, на думку Портера, Росія не зробила цього здебільшого тому, що Литва, Латвія і Естонія не такі важливі для Кремля, як Україна, через яку він продає 80% своєї нафти Європі і яка хотіла зійти з російської "орбіти" і приєднатися до НАТО.
Однак, навіть попри це, на думку автора, нові жорсткі санкції, які збирається запровадити Конгрес, мають сенс. Вони посилають сильний політичний сигнал американцям. Санкції навряд чи змінять поведінку Путіна чи підтвердять американське лідерство для союзників. Але вони підтвердять американським виборцям, що якщо президент Дональд Трамп і вважає Росію союзником, Конгрес з ним не погоджується.
Нагадаємо, що 14 червня Сенат США проголосував за посилення санкцій проти Росії. Повідомляється, що американським компаніям і фізичним особам будуть заборонені угоди з російськими банками про надання фінансування більш ніж на 14 днів.
Разом з тим Палата Представників тимчасово відклала голосування по законопроекту, відправивши його на доопрацювання в комітет Конгреса у закордонних справах.
Міністерство фінансів США, в свою чергу, 20 червня внесло в санкційний список ще 38 фізичних і юридичних осіб, причетних до збройної агресії РФ проти України.