Розвиток сьогоднішньої Росії нагадує розвиток Німеччини після Першої світової війни – Умланд

Внаслідок епічного промаху Європи розвиток сьогоднішньої Росії нагадує розвиток Німеччини після Першої світової війни. Хоча путінізм далеко не гітлеризм, пострадянська Росія останніх двадцяти років, як і нацистська Німеччина 1933-1945 рр., знову повернулася на імперіалістичні і антидемократичні круги своя. Про це у своїй статті для DT.UA пише викладач кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Андреас Умланд.

Автор зазначає, що в першій половині XX століття Німеччина була відповідальна за дві світові війни, Холокост, фашистський терор у більшій частині Європи (та й за її межами), жах концтаборів - за загибель і страждання десятків мільйонів людей. Однак, незважаючи на цю передісторію і величезну недовіру західних націй до німців після Другої світової війни, тільки що створена нова західнонімецька федерація була сміливо включена Заходом як повноправний член в Європейське об'єднання вугілля і сталі 1951-му, в НАТО у 1955-му, в Європейське економічне співтовариство і Європейське співтовариство з атомної енергії в 1957-му, Європейський парламент у 1959-му роках.

Таким чином, колись зверхагресивному, ультранаціоналістичному і, мабуть, найбільш імперіалістичному народові світу дали серйозний шанс змінити свою національну ідентичність, історичне призначення та роль у світовій політиці, підкреслює Умланд.

Політолог також зазначає, що Німеччина згодом стала не тільки повноправним, але навіть багато в чому зразковим і провідним членом західного співтовариства країн. Більше того, незважаючи на свою відносно високу економічну, політичну та наукову самодостатність, об'єднана Німеччина й нині є в ЄС одним з головних рушіїв поглиблення європейської інтеграції.

Сьогодні, підкреслює Умланд, комусь може здатися, що так і повинно було статися з німцями, але на початку 1950-х, такий сценарій розвитку недавно створеної ФРН багатьом європейцям і американцям здався б, м'яко кажучи, занадто оптимістичним.

Автор вказує, що неймовірне перевтілення німецької нації стало можливим завдяки, в чомусь антиісторичному (в сенсі такому, що суперечить нещодавнім історичним "заслугам" німців), сміливому включенню післявоєнної Німеччині у міжнародні західні структури.

Схожий сценарій потенційно був можливий і для нової Російської Федерації 1990-х років. Однак, на відміну від періоду після Другої світової війни, після закінчення "холодної війни", Заходу не вистачило сфокусованості, фантазії та мужності, щоб застосувати свій надуспішний досвід нейтралізації німецького імперіалізму й до імперіалізму російського, зауважує Умланд.

За його словами, на цьому тлі не повинно стати особливим сюрпризом, що внаслідок цього епічного промаху розвиток сьогоднішньої Росії більше нагадує розвиток Німеччини після Першої світової війни, ніж після Другої.

Детальніше про новий шанс на російську демократизацію читайте у статті Андреаса Умланда "Як зробити Росію постімперською?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".