Путін завжди був налаштований агресивно, незалежно від дій НАТО та ЄС — Politico

Можливо, для Владіміра Путіна твердження, що він був змушений вторгнутися в Україну через нібито постійне і бездумне розширення НАТО до кордонів Російської Федерації, не є брехнею. Путін вважає розпад Радянського Союзу великою катастрофою і прагне відновити імперську велич Росії. Його зовнішня політика спрямована на повернення Росії статусу великої держави, і будь-які невдачі або відмова сусідніх країн від співпраці лише посилюють його прагнення досягти цієї мети, зазначає Джеймі Деттмер, редактор думок в Politico Europe.

"Для Путіна народні повстання — або бажання нації приєднатися до західного Альянсу — не можуть бути легітимними чи справжніми. Вільний вибір, звичайно, суперечив би його великій брехні. На його думку, Захід маніпулює всім. Для Путіна українська революція на Майдані й повалення режиму Віктора Януковича були лише черговою зупинкою на довгому шляху зрежисованого Заходом приниження Росії", — пише редактор думок.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Джонсон заявив, що Фарадж повторює путінську пропаганду про НАТО та Україну

Ідеї Путіна стали жорсткішими задовго до того, як він віддав наказ розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. І у нього завжди була одна і та ж скарга — що Захід обманював Росію, розширюючись на схід, аж до російських кордонів.

Лідер популістської партії Reform UK Найджел Фарадж заявив, що "постійне розширення НАТО і Європейського Союзу на схід" спровокувало Путіна на повномасштабне вторгнення в Україну. Таким чином Фарадж ненароком видав секрет, але Путін все одно зробив би те, що хотів, тобто вторгнувся в Україну, просто придумав би інший привід для війни, ще одну велику брехню, пояснює Деттмер.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Британії консерватори «вишикувалися у чергу», щоб засудити слова популіста Фараджа щодо війни в Україні

Раніше ми повідомляли, що Путіна спровокувала незалежність України, а не Захід. Путін не був спровокований на вторгнення розширенням НАТО, яке, на його думку, не становить жодної видимої загрози національній безпеці Росії. Його спровокувало неухильне зміцнення української державності до 2022 року і перспектива стати першим російським правителем, який втратить контроль над Україною за останні 300 років.