Але в словах Схетини є частка правди, - пише Вацлав Радзінович на сторінках Gazeta Wyborcza. 27 січня 1945 року ворота табору смерті відкрили солдати 100-ї Стрілецької львівської дивізії Червоної армії і складалася вона з українців. Однак, на думку оглядача, Схетині варто було підібрати трохи інші слова. Дипломату варто було подякувати українцям, які разом з росіянами, білорусами, казахами і представниками інших народів визволили в'язнів Освенцима.
Солдатами Першого українського фронту були не лише українці, а й представники інших народів, країни яких колись входили до СРСР. Автор пише, що говорив про це в студії радіо "Говорит Москва" і згадував, що відзначати річницю звільнення Освенцима приїде президент України Петро Порошенко.
"Після цього слухачі почали телефонувати на радіостанцію і запитувати, кого президент України буде там представляти: "тих, хто визволили, чи тих, хто загнали в'язнів до газових камер". Слухачі схилялися до другого варіанту. Тому що сьогодні українці для росіян "бандерівці" і "фашисти". А в 1945 році цей народ стояв на боці СС", - йдеться в статті.
Автор нагадує про 700 тисяч вояків Російської визвольної армії на чолі з генералом Андрієм Власовим, які були колаборантами нацистів. А також про так звану Локотську республіку, яка теж воювала проти СРСР і партизан на боці Адольфа Гітлера.
"Це все було в історії, але воно не перекреслює великих незаперечних заслуг і втрат російського народу у боротьбі з нацистами", - пише Радзінович.
Він додає, що слухачі, які телефонували в студію радіостанції, заперечували, що окрім росіян в Червоній армії служили українці, казахи, грузини та інші народи. Вони не хочуть визнавати право всіх народів колишнього СРСР на перемогу у Другій світовій війні. На думку автора, в Росії сьогодні намагаються привласнити собі історичну спадщину останньої світової війни.
"Сьогодні, коли Москва ставить українців "поряд з СС", блюзнірством є те, що вона забула про жертви, яких зазнав український народ в часи війни", - йдеться в статті.
Наступного тижня світові лідери відзначать 70-річчя звільнення Освенцимабез Путіна. Президента Росії не запросили на урочисту подію через війну проти України. Це викликало обурення в Москві.
Президент Чеської республіки Мілош Земан, який критикує санкції проти Росії і симпатик позиції Москви, запросив Путіна і лідерів країн союзників по Другій Світовій війні на альтернативні, менш масштабні заходи пам'яті жертв Голокосту, які пройдуть в той же день, що і церемонія в Освенцімі.
Однак запрошення Путіна розсердило багатьох чехів. Чеська федерація єврейських організацій дистанціювалася від нього. Жоден з голів держав не підтвердив своєї участі в заходах у Чехії. Тоді в Росії вирішили влаштувати власні заходи з відзначання річниці звільнення Освенцима.