Росіяни бояться ще жорстокішого наступника Путіна – Wyborcza

Росіян опанував страх перед тим, що буде в їхній країні після 3. Попри глибоку рецесію, в яку президент занурив Росію, її мешканці стоять за ним горою. Та й не лише вони, а й політичні еліти і позбавлені майна олігархи. Всі вони не бачать альтернативи Путіну.

Про це на сторінках Gazeta Wyborcza пише Міхал Кокот, додаючи, що росіяни бояться, що після Путіна прийде ще більший тиран, який остаточно затягне петлю на шиї залишків демократії.

Польський журналіст описує свою зустріч з 55-річним колишнім агентом КДБ, а пізніше олігархом Олександром Лебедєвим, який роками критикував Кремль і фінансував демократичну опозицію. Тепер він майже повністю втратив свій вплив і багатство, відмовився від фінансування "Новой Газеты" і змінив своє ставлення до Путіна.

"Неправильно порівнювати його з Гітлером. В нього більше спільного з німецьким президентом Паулем фон Гінденбургом, який віддав Гітлеру владу. Тому що ніхто не знає, хто прийде після Путіна. І нічого хорошого від його наступника чекати не варто", - каже Лебедєв.

Російські олігархи, які добре знайомі з процесами боротьби за владу, почали боятися після вбивства Бориса Нємцова неподалік Кремля. Справу так і не розкрили, а головний обвинувачений заперечує свою причетність до злочину і каже, що російські слідчі "вибили" з нього зізнання.

Єнс Сігерт впродовж 22 років працює в Росії. З них 16 – він присвятив роботі у московському відділі Фонду Генріха Бюлла, пов'язаного з німецькими "Зеленими". Він переконує, що відколи Путін став втретє президентом, в російській політиці запанувала атмосфера страху.

"Тому що до того часу ніхто з колишніх чиновників не боявся, що потрапить за ґрати, не кажучи про те, щоб втратити життя. Вбивство Нємцова перевернуло все догори ногами", - каже Сігерт.

Російська преса, навіть опозиційна, не дозволяє собі критикувати владу. Журналісти побоюються розправи.

"Ми живемо в часи миру, а втрати несемо як у ніби у нас війна. Після таких трагедій, як смерть журналістки Анни Політковської, з'являється автоцензура. У всіх нас є, перед усім, сім'ї. А пишемо ми про справи, які не повинні були б відбуватися", - пояснює страх своїх колег журналіст "Новой Газеты" Выталый Ярошевський.

Культурний критик Андрій Єрофієв каже, що сьогодні митці теж бояться створювати роботи, які б змушувати людей думати і ставитися запитання владі про своє скрутне життя. За його словами, багато російських артистів виїхали за кордон. А влада тим часом відновлює міфологію СРСР, заснованій на перемозі над Третім рейхом у Другій світовій війні.

Смугасті стрічки чорного і помаранчевого кольорів присутні усюди в Москві. Пропаганда переконує, що вони стали символом не лише перемоги в 1945 році, а й сьогодні у війні проросійських бойовиків проти "фашистів" з Києва. Крім того, телебачення вдень і вночі запевняє глядачів, що окупація Криму було "актом повернення".

В цей же час, навіть демократична опозиція Росії заявляє, що захоплення українського півострова було правильним. І повертати Україні контроль над її законним регіоном ніхто не повинен. Приміром, за словами незалежного депутата Держдуми Дмитра Гудкова, питання Криму "можливо варто буде обговорити в майбутньому, але не зараз". Олександр Лебедєв допускає лише надання особливого статусу Криму і наводить приклад Гонконгу в Китаї. А президент американського Центру Карнегі в Москві Дмитро Тренін каже, що "санкції Заходу рано чи пізно будуть зняті, а Севастополь лишиться російським".

Соціологічні дослідження свідчать про те, що 80% росіян згодні з введенням повної цензури в ЗМІ, якщо це допоможе зберегти стабільність і спокій в країні. Росіяни бояться радикальних змін, які навряд чи стануться найближчим часом в їхній країні, в якій тим часом все більше обмежуються права громадян.

"Росіяни бояться, що після Путіна до влади прийде сатрап, який ще більше обмежить їхню свободу. Вони не бачать, що це вже кілька років відбувається", - каже Сігерт.

Раніше видання Bloomberg писало, що після Путіна може прийти режим набагато небезпечніший. Чим довше буде тривати економічний спад в Росії, тим більше ймовірність того, що опозиція Путіна перетворитися в щось більш небезпечне. І опозиція ця складатиметься не з демократичних сил, а з більш радикальних сподвижників Путіна.

Російський економіст Євгеній Гонтмахер на сторінках Financial Times писав, що Росії потрібні кращі ідеї щодо життя після Путіна. Тому що російський президент керує сам і ретельно стежить, щоб в його руках була монополія на політичні ідеї. А бачення майбутнього в нього немає.

А єдиний депутат Держдуми РФ, який голосував проти анексії Криму Ілля Пономарьов писав на сторінках Bloomberg, що мільйон росіян з-за кордону можуть змінити Росію після Путіна. Він пропонує провести в Росії децентралізацію, збудувати незалежну судову систему і створення конкурентних умов ведення бізнесу. На його думку, люди, які могли б це зробити, чекають на шанс "від Лондона до Кремнієвої долини".