Росія так і не змогла стати "супердержавою" за допомогою війни в Сирії – NYT

Якщо порівняти дві мапи 3: одну за минулий вересень, коли російські війська тільки-но вторглися в країну, охоплену хаосом війни, і одну з даними за сьогодні, - тоді можна помітити, що лінії фронту лишилися майже такими, як були.

Росія змогла заморозити свої інтереси, при цьому не змінюючи нічого на фронті. Але сотні авіаударів, десятки втрат і місяці дипломатії не допомогли їй захистити ці свої інтереси. Конфлікт лишається в глухому куті, ключові регіони досі під контролем опозиційних груп, а сили уряду не можуть їх захопити.

Про це на сторінках New York Times пише Макс Фішер. Володимир Путін здобув для себе місце за столом, за яким вирішується майбутнє Сирії. Але він так і не зміг використати близькосхідну країну для зближення Росії із західними урядами, які досі тиснуть на неї економічними санкціями. Також близькосхідна авантюра не допомогла згуртувати російську громадськість.

Хоча американцям здається, що Путін здобуває перемогу за перемогою на Близькому Сході, диктуючи свої умови як союзникам, так і суперникам, аналітики кажуть, що в реальності його успіхи значно скромніші.

Експерт Інституту міжнародних відносин в Празі Марк Галеотті зауважив, що з точки зору стратегічних вигод, Росія здобула не багато. Легко помітити, де Москва не виправдала очікувань. Путін, здається сподівався, що зможе використати Сирію для того, щоб зробити Росію "поважною силою". Вторгнення повинно було стати сигналом як для Заходу, так і для колишніх радянських республік, які з напругою спостерігають за військовою агресією Москви проти України.

"Якщо Росія хоче мати впливовий вигляд, їй варто допомагати своїм клієнтам, особливо коли в неї їх лишилося так мало", - сказав Галеотті.

Але російська військова сила не принесла перемогу її сирійському союзнику, який все більше покладається на іранських офіцерів і проурядових бойовиків. Також Путін не зміг змусити Захід йому підкоритися. Минулого року під час засідання Генеральної асамблеї ООН він закликав світ приєднатися до нього у формуванні широкомасштабної міжнародної коаліції проти екстремізму. Аналітики підозрювали, що Путін хоче змусити США і ЄС зняти санкції і піти на поступки в Україні в обмін на російську допомогу в Сирії. Але за цілий рік ніхто так і не приєднався до путінської коаліції і поступок теж не було.

Російські державні ЗМІ намагалися зобразити вторгнення в Сирію як доказ величі Росії. Але на відміну від війни проти України, яка підвищила рейтинг Путіна, сирійська авантюра не викликала широкого народного інтересу. А на початку цього місяця парламентські вибори показали зростання апатії у росіян.

Втім, Путін зміг добитися двох значно скромніших цілей, які були більше вигідні Сирії, ніж Росії, зважаючи на розрив між її бажанням і можливостями стати "великою". Перший здобуток – російські війська врятували Башара Асада від подальших військових поразок. Впродовж 2015 року він втрачав території, які займали терористи "Ісламської держави" і опозиційні групи. Російські бомбардування змусили опозицію відступити, зупинити відступ військ Асада і навіть відвоювати деякі території. Росія також допомогла сирійському диктатору з облогою Алеппо.

Другий здобуток – вторгнення в Сирію змусило США посадити Росію за стіл переговорів. Путін не може диктувати свої умови більше, ніж Америка. Але принаймні він серед лідерів, які приймають рішення і має право вето у процесі обговорення мирних угод і умов перемир'я. Це дозволяє йому захистити російський доступ до військових баз у Сирії і підтвердити, що будь-який повоєнний уряд буде союзником Росії.

Росія відмовилася від наземних операцій в близькосхідній країні, побоюючись погрузнути у війні на зразок тієї, через яку пройшов СРСР в Афганістані в 80-х роках. Але попри це, якщо вона вирішить вийти зараз з конфлікту, це вдарить навіть по вигаданій "величі" Путіна.

Тим часом, Росію звинуватили у військових злочинах у Сирії на засіданні Радбезу ООН. Зокрема, посол Великобританії звинуватив російські війська у скиданні на житлові квартали Алеппо бомби, які використовують для знищення військових укріплень і бункерів.

Після цього британський посол в ООН разом зі своїми колегами із США і Франції вийшли із зали засідань, перш ніж представник сирійського уряду почав говорити. Таким чином, західні дипломати опротестували бомбардування в Сирії.

Раніше повідомлялося, що постійний представник США при ООН Саманта Пауер під час екстреного засідання Радбезувикрила у брехні міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. За її словами, в той момент, коли російський міністр заявляв на засіданні в ООН, що Москва виступає за мирне вирішення конфлікту в Сирії, Росія і сили Башара Асада вантажили на літаки бомби для удару по Алеппо.