Росія створювала фейкових "американців" у соцмережах для впливу на вибори в США - NYT

Інколи наступ на міжнародній арені починається з дій, які майже не привертають до себе увагу. І саме так сталося минулого року в США.

Мелвін Редік з Харрісбурга, штат Пенсільванія, здавався привітним американцем у бейсболці, одягненій задом на перед. І от він розмістив на своїй сторінці у Facebook посилання на абсолютно новий сайт.

"Ці хлопці показують приховану правду про Гілларі Клінтон, Джорджа Сороса і інших лідерів США. Заходьте на сайт #DCLeaks. Він дуже цікавий!" - написав Редік 8 червня 2016 року.

Однак, правда якраз в тому, що ніякого Мелвіна Редіка немає в реєстрах Пенсільванії. А фото на його сторінці належать бразильцю, який ні про що не підозрював.

Про це пише лояльне до Демократичної партії видання New York Times, додаючи, що записи на сторінці Редіка того дня були однією з перших публічних ознак безпрецедентного втручання іншої країни в американські вибори і демократію.

Видання нагадує, що сайт DCLeaks почав працювати за кілька днів до повідомлення Редіка. На ньому з'явилися перші зразки матеріалів, які були викрадені російськими хакерами і які вплинули на виборчу кампанію.

"Вигадані люди, які просували цей сайт, були передовим загоном кіберармії, яка складалася з фейкових сторінок у Facebook і Twitter. Це був легіон самозванців, якими керувала Росія. Ці дії досі розслідують", - йдеться в статті.

New York Times і компанія з кібербезпеки FireEye дослідили деякі механізми, як російські спецслужби використовували популярні соціальні мережі для розповсюдження повідомлень, направлених проти кандидата-демократа на виборах Гілларі Клінтон.

"В Twitter, як і у Facebook, сліди Росії помітні на сотнях і тясячах фейкових сторінок, які регулярно розміщували повідомлення проти Клінтон", - пише видання, додаючи, що серед них було багато автоматизованих сторінок, так званих ботів.

Зусилля Росії в мережі були часто грубими і не викликали довіру. В таких випадках повідомлення поширювалися не дуже активно. Однак, вони все одно зробили внесок у розпалення невдоволення і підозр, які поляризували суспільство в США.

Американська розвідка вважає, що сайт DCLeaks.com, який в соцмережах намагався поширити фейковий "американець" Мелвін Редік, був створений ГРУ в червні 2016 року. На ньому розміщувалися листи, які були викрадені у Демократичної партії російськими хакерами. Спочатку він не привертав ніякої уваги до себе. Але саме 8 червня несподівано його почали просувати деякі користувачі Facebook. Фейкова сторінка Редіка розмістила посилання на нього у двох групах.

New York Times з'ясувало, що ніякого Редіка немає в реєстрі випускників школи і університету, які вказані на його сторінці. Деякі деталі на фото фейкового "американця" вказували на те, що він живе не у Пенсільванії, а у Бразилії. А на його сторінці немає жодного запису про особисті події, лише посилання на проросійські статті.

Це ж робив користувач з іменем Кетрін Фултон, яка теж рекламувала DCLeaks, розміщуючи дописи ломаною англійською мовою з посиланням на сайт. Такою ж активністю в Facebook займався користувач з іменем Еліс Донован. Ніхто з них не виявився реальною людиною. New York Times пише, що всі сумнівні сторінки були видалені з Facebook.

У Twitter теж сотні сторінок поширювали інформацію проти Клінтон. Експерт FireEye Лі Фостер зауважує, що деякі з цих фейкових "американців" раніше поширювали різного роду незаконну рекламу. Вірогідно, ці сторінки купили на чорному ринку. Також частина з них спочатку були сторінками справжніх користувачів Twitter. Однак, вони були вкрадені хакерами.

Минулого тижня голова МЗС Латії Едгарс Рінкевічс наголошував, що Захід досі не приборкав хакерські атаки і дезінформацію Росії. За словами латвійського дипломата, Москва масово розсилає свою пропаганду через соціальні мережі, щоб вплинути на точку зору молоді.

Також міністр закордонних справ Латвії, розмірковуючи про російські кібератаки, застерігав, що в якийсь момент від них загинуть люди. При цьому Рінкевічс наголосив, що ситуація стане особливо гострою тоді, коли кібератаки прозведуть до людських жертв, а Захід зможе простежити, хто в цьому винен.