Росія обмежує вибір дій для США в Сирії – LA Times

Адміністрація президента США Барака Обами, можливо, має рацію, заявляючи, що військове вторгнення в Сирію вилізе боком Росії і Володимиру Путіну.

Але поки що зухвалий російський президент зміг успішно змінити перебіг подій у близькосхідній країні, охопленій громадянською війною, на свою користь і зміцнити статус Росії як впливової сили в регіоні. Про це сьогодні в редакційній статті пише Los Angeles Times.

Вашингтону бракувало даних розвідки щодо російського втручання в сирійську війну. А якщо вони були, тоді Білий Дім не зміг переконати Путіна не робити цього і не рятувати його союзника Башара Асада. США тепер доводиться мати справу не просто з нерозсудним втручанням Росії, а ще й з атакою Москви в дипломатичному полі. Уряди Іраку і Ірану тепер схиляються до співпраці з російською стороною, а не з американцями. Багдад вже ділиться розвідувальними даними з Росією і Сирією.

Біда ще в тому, що Обама дійсно немає можливості зупинити втручання Росії у війну, в якій США опосередковано і не так ефективно теж беруть участь. Однак Вашингтону і його союзникам необхідно показати Росії, що існує межа, за яку вона не має права переходити.

Перед усім, США правильно зробили, що відкинули вперті твердження Кремля про те, що єдиний спосіб побороти "Ісламську державу" - це почати співпрацювати з Башаром Асадом. Міністр оборони США Ештон Картер також заявив, що американська сторона буде проводити лише технічні консультації з Росією, що уникнути зіткнень військової авіації обох країн. А США при цьому продовжать бомбардувати позиції "Ісламської держави" в Іраку і Сирії.

Але за межами озвученого вибір дій для Америки обмежений. Путін помиляється, коли вважає усіх опонентів Асада терористами, а американці постали перед проблемою, кого ж підтримувати, оскільки між "поміркованими силами" і "екстремістами" дуже тонка межа. Хорошу пропозицію зробила екс-Держсекретар Гіларі Клінтон, заявивши про необхідність перекриття неба над Сирією силами США. Однак вона і правильно зауважила, що Росія може розцінити це як порушення суверенітету Сирії. Тож такий сценарій може поставити американців і росіян на межу конфлікту.

Тож єдиним варіантом на порозуміння лишається сценарій, за яким Росія і США погодяться, що Асад поступово піде у відставку чи поділиться повноваженнями з опозицією. Паралельно з цим, Заходу варто посилити свої позиції у Східній Європі, де Росія продовжує агресивно поводитися проти України, і в Туреччині, в небі над якою були перехоплені кілька військових літаків РФ, які "заблукали через погані погодні умови".

Що ж стосується Сирії, то російське вторгнення не врятує її від війни, а навпаки, посилить її страждання. В цей же час, сирійські повстанці просять Захід надати їм зенітні комплекси. Але в часи військової кампанії СРСР в Афганістані, США передали ПЗРК Stinger моджахедам, деякі з яких потім приєдналися до "Аль-Каїді". Цей факт значною мірою утримує Сполучені Штати від надання зенітних комплексів сирійським повстанцям.

Повітряна військова операція Росії в Сирії почалася 30 вересня після відповідного запиту президента країни Башара Асада, якого з моменту початку війни в Сирії в 2011 році Росія надає підтримку, у той час як країни НАТО і ЄС звинувачують режим Асада у військових злочинах і вимагають його відставки.

Незважаючи на оголошену Росією мету операції - боротьба з бойовиками "Ісламської держави", ряд ЗМІ, свідків і чиновників заявляли, що цілі недавніх бомбардувань РФ в Сирії не мали відношення до ІД, а ведуться проти опозиції режиму Асада.

Одноособове рішення Росії про початок воєнної кампанії в Сирії без жодних консультацій та узгоджень у міжнародних організаціях свідчить, що сирійці можуть стати не останньою жертвою "інтернаціональної допомоги" Москви "братнім народам", пише в статті для DT.UA Віктор Каспрук.

Автор не виключає, що "кремлівський карлик визначив для себе головною тактику "бікфордового шнура". Коли Москва від підпалювання одного конфлікту переходитиме до наступного, ніби запалюючи від попередньої країни, в яку вона вторглася, факел для свого наступного втручання".

Детальніше про цілях Путіна в Сирії читайте в статті Сирійський "бікфордів шнур" Путіна у статті Віктора Каспрука для "Дзеркала Тижня. Україна".