Росії поки не загрожують палацові перевороти та повстання: чому так?

Хоч в РФ подекуди й зустрічається «народне невдоволення» ані палацові перевороти, ані народні повстання там поки не передбачаються. Чому локальні протести не переростають у щось більше, розповів Володимир Кравченко у статті «Протест «скріпного півдня». Що підточує режим Путіна?».

«Система зуміла адаптуватися до умов, що виникли після вторгнення в Україну, мобілізувавши суспільство та мілітаризувавши економіку, взявши під контроль опозицію й посиливши репресивний апарат. Політичних протестів у Росії практично немає.», – пише автор.

У великих містах Кремль зміг впоратися із загрозами протестів за допомогою підвищення доходів їхніх жителів, репресій проти системної опозиції та вибіркової мобілізації. Навіть протести дружин військових, які й до того були нечисленними, почали стихати. Тому і їх Кремль не сприймає як серйозну загрозу.

«На жаль, населення Росії в масі своїй підтримує війну з Україною. І річ не тільки в ефективній пропаганді російської влади, яка віщає про «вставання Росії з колін», – зазначає Кравченко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Чому протести в Башкортостані — тривожний сигнал для Путіна

Зокрема, гроші, які виплачують родинам загиблих на війні військових для Росії є досить великими. Особливо, якщо мова йде про депресивні регіони. Так, одноразова виплата за загиблого солдата становить 5 млн рублів, що дорівнює близько 57 тисячам доларів. Ці гроші, за словами автора, не лише примиряють росіян із загибеллю близьких, а й дозволяють режиму зберегти лояльність громадян.

Для того, аби росіяни йшли служити за контрактом, їх теж спокушають грошима. І якщо спочатку одноразова виплата становила 195 тисяч рублів, що становить близько 2,2 тисячі доларів, то зараз у деяких регіонах сума виплат становить 1,7 мільйона рублів, тобто трохи менш як 20 тисяч доларів. І ці суми постійно зростають.

«Щодо істеблішменту, то попри початковий шок від широкомасштабного вторгнення в Україну представники російської еліти, які перебувають під санкціями Заходу, залякані стратою Прігожина та відчувають ультрапатріотичний чад, загалом зберегли лояльність режиму й згуртувалися навколо Путіна», – пише автор. 

Звісно, частина політичної еліти РФ вже втомилася від зовнішньої турбулентності та не бачить гарантій для себе. Однак разом з тим зростає кількість зацікавлених у продовженні війни з Україною та протистоянні із Заходом. 

«Політики та бізнесмени, наближені до влади й силовиків, отримують доступ до державних ресурсів, усувають конкурентів і збагачуються на війні. Зі свого боку силовики отримують додаткові фінансові ресурси й збільшують свою вагу в системі російської влади: режим Путіна у своїх репресіях поступово наближається до рівня сталінських», – додає Кравченко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Краснодарі мешканці перекрили дорогу через тривалі відключення світла: силовики розігнали протест

Водночас за словами автора, непоганим сигналом для українців є незначні протести, які відбулися в Батайську, Анапі та Краснодарі. Зокрема, росіяни вийшли на вулиці через віялові відключення світла, які тривають по 12-15 годин. За словами Кравченка, навіть такі скромні протести через ситуацію в енергосистемі показують, що за фасадом добробуту в РФ все ж приховані системні проблеми й режим відчуває внутрішній тиск. 

Та й не слід забувати про протести в Дагестані: восени 2022 року – через початок мобілізації, влітку 2023 року – через комунальні аварії, восени 2023-го – антиєврейські заворушення внаслідок пропалестинської риторики Кремля. Адже найбільше протестного потенціалу мають не Москва та інші мегаполіси, а саме глибинка – Північний Кавказ та Зауралля, де рівень життя вкрай низький.