Кремль, ймовірно намагається пом’якшити заяву Міноборони про те, що вони розглядатимуть цивільні кораблі у Чорному морі як законні військові цілі, вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW). Згідно зі звітом, РФ маневрує, аби мати можливість змінити «зернову угоду», а не створювати нову.
Так, заступник міністра закордонних справ Росії Сєргєй Вєршинін 21 липня спробував запевнити, що заява Міноборони про те, що російські військові розглядатимуть усі кораблі, які прямують до українських портів, як потенційні військово-вантажні судна, означало, що російські сили перевірятимуть кораблі. Проте, вважають в ISW, заява російського МО все ще вказує на те, що російські війська мають намір розглядати цивільні кораблі як законні військові цілі. І навіть у тлумаченні заяви Вєршиніна йдеться про те, що російські війська піднімуться на борт і, можливо, захоплять іноземні цивільні судна.
«Росія маневрує, щоб зберегти можливість модифікувати поточну угоду замість того, щоб вести переговори щодо абсолютно нової, оскільки вона прагне отримати значні поступки від Заходу», – додали в ISW.
Вєршинін також стверджував, що меморандум від 22 липня 2022 року, який лежить в основі Чорноморської зернової ініціативи, залишається чинним, оскільки ні Росія, ні ООН не повідомили про припинення дії меморандуму. Документ, зокрема, підписаний ООН, Туреччиною, Росією та Україною. Вєршинін виправдовував вихід Росії з зернової угоди, звинувачуючи українські війська у використанні зернових коридорів для проведення «терористичних атак» проти Росії. Це, додали в ISW, узгоджується з попередніми наративами російського чиновника та мілблогерів, які виправдовували вихід Росії з угоди в періоди її відновлення.
«Російське МЗС, ймовірно, намагається стверджувати, що Росія все ще де-юре є учасником угоди, попри її вихід із зернової угоди, намагаючись залишити відкритим канал для РФ переглянути зернову угоду на більш сприятливих для себе умовах, а не вести переговори щодо абсолютно нової», – зазначили в Інституті вивчення війни.
Посол України в Туреччині Василь Бондар 21 липня повідомив, що Спільний координаційний центр у Стамбулі, який стежить за зерновими коридорами в Чорному морі, припинив роботу, а весь російський персонал центру покинув. Зупинка роботи Спільного координаційного центру вказує на те, що Росія докладає зусиль для подальшого виходу з зернової угоди, хоча й таким чином, що її можна легко змінити.
19 липня президент країни-терористки РФ Владімір Путін висунув низку вимог щодо повернення Росії до угоди. Зокрема, це скасування санкцій на поставки російського зерна та добрив і відновлення підключення російських банків, що обслуговують постачання продовольства, до банківської системи Товариства міжбанківських фінансових телекомунікацій (SWIFT).
«Посилення ударів російських військових по українській портовій і зерновій інфраструктурі та загрози морської ескалації в Чорному морі, ймовірно, мають на меті тиснути на Захід, щоб він мовчазно погодився на ці вимоги, серед іншого. Кремль регулярно використовує ескалаційну риторику, спрямовану на спонукання Заходу піти на поступки, і часто одні офіційні особи просувають таку риторику, тоді як інші офіційні особи вдають за бажання брати участь у переговорах», – додали в ISW.
Раніше в Інституті вивчення війни припустили, що Кремль розглядає Чорноморську зернову ініціативу як один із небагатьох важелів впливу на Захід і вийшов з угоди, щоб забезпечити собі певні поступки.