Рішення про мобілізацію в РФ було ухвалене від безвиході — командувач ЗС Литви

Рішення Росії про часткову мобілізацію не є несподіваним, воно демонструє її кадрові проблеми у війні проти України. У цьому впевнений командувач Збройних сил Литви Вальдемарас Рупшис, повідомляє Delfi.

«Нічого несподіваного чи непередбачуваного не сталося, просто помітно, що у російської армії справді великі проблеми з комплектуванням особового складу, відновленням своїх втрат, взагалі комплектуванням своїх частин на війні. Ми мали чекати на цей крок, мобілізацію, якою б вона не була: частковою чи ні», — заявив командувач армії журналістам під час відвідин військових, які патрулюють кордон з Білоруссю.

За його словами, очевидно, що Росія втрачає захоплені території на Харківщині, українці у контрнаступі відвойовують частину територій під Луганськом.

«Звичайно, Росія вже нездатна до оборони, тому їм потрібні кадри. Ті кадри, які були — їх витіснили українці, вони вже не здатні продовжувати участь у війні, оскільки або відступили, або були знищені, або потрапили в полон, або у них просто не вистачило техніки, зброї в потрібному обсязі. Саме це змусило їх проводити мобілізацію», — пояснив Рупшис.

Військовий висловив сумнів у тому, що Росія зможе забезпечити озброєнням і технікою 300 тис. військових, які потенційно мобілізуються, включаючи підрозділи тилового забезпечення та логістики.

Він також не виключив, що РФ ігноруватиме військову практику і відправлятиме в бій непідготовлених солдатів.

Рупшис підкреслив, що ця мобілізація охоплює всю територію Росії, зокрема Калінінградську область, що межує з Литвою. Тож укомплектовані тут частини, швидше за все, будуть кинуті до зони бойових дій. Проте, за його словами, Литва також має бути готовою і до непередбачуваних сценаріїв.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росія веде геноцидну війну: президент Литви закликав ООН створити спецтрибунал з військових злочинів РФ

У відповідь на мобілізацію Литва підвищила рівень бойової готовності армійських сил швидкого реагування, а наступного тижня також буде скликана Держрада з оборони на чолі з президентом Гітанасом Науседою.