Російські військові підготували докладні списки цілей для потенційної війни з Японією і Південною Кореєю, які включали атомні електростанції та іншу цивільну інфраструктуру. Про це йдеться у секретних файлах 2013-2014 років, до яких отримало доступ видання Financial Times.
Плани ударів, викладені у витоку російських військових документів, охоплюють 160 об'єктів, таких як дороги, мости та заводи. Росіяни обрали їх як цілі, щоб зупинити «перегрупування військ у зонах оперативного призначення».
У документах, які показали FT, підкреслюється гостре занепокоєння Москви щодо свого східного флангу. Російські військові планувальники побоюються, що східні кордони країни будуть вразливими в будь-якій війні з НАТО, а також для атак з боку американських сил і регіональних союзників.
Документи взяті зі сховища з 29 секретних російських військових файлів, в основному присвячених підготовці офіцерів до потенційного конфлікту на східному кордоні країни в 2008-14 роках. Вказано, що ці документи досі вважаються актуальними для російської стратегії.
Цього року FT також повідомила про те, що документи містять раніше невідомі деталі щодо принципів застосування ядерної зброї і окреслюють сценарії військового моделювання китайського вторгнення і завдання ударів вглиб Європи.
На думку, колишнього чиновника НАТО з контролю над озброєннями, який зараз працює в Центрі Стімсона Вільяма Альберка, разом витік документів і нещодавнє розгортання військових Північної Кореї на території РФ «раз і назавжди довели, що європейський і азійський театри воєнних дій безпосередньо і нерозривно пов'язані між собою».
«Азія не може залишатися осторонь конфлікту в Європі, так само як і Європа не може сидіти склавши руки, якщо війна спалахне в Азії», – зазначив Альберк.
Список цілей для Японії і Південної Кореї містився в презентації, що мала пояснити можливості неядерної крилатої ракети Х-101. Експерти, які ознайомилися з нею для FT, сказали, що за змістом вона була поширена у 2013 або 2014 році. Документ позначений символікою Академії об'єднаних збройних сил – навчального закладу для вищого офіцерського складу РФ.
США зосередили значні сили в Південній Кореї та Японії. Після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року обидві країни приєдналися до очолюваної Вашингтоном коаліції з експортного контролю, щоб чинити тиск на військову машину Кремля.
За словами Альберка, документи показують, як Росія сприймала загрозу з боку західних союзників в Азії. Зокрема, Кремль побоюється, що вони можуть притиснути чи уможливити атаку під проводом США на його військові сили в регіоні, включно з ракетними бригадами.
«У ситуації, коли Росія збирається напасти на Естонію зненацька, їй доведеться завдати удару по американських силах і засобах в Японії і Кореї», – додав експерт.
У виданні зазначили, що звернулися по коментар до прессекретаря російського президента Дмітрія Пєскова. Однак той на прохання не відповів.
У FT додали, що перші 82 об'єкти в російському списку цілей мають військовий характер, такі як центральний і регіональні командні штаби японських та південнокорейських збройних сил, радіолокаційні установки, авіабази, військово-морські об'єкти.
Решта – це об'єкти цивільної інфраструктури, в тому числі автомобільні та залізничні тунелі в Японії, такі як тунель Канмон, що з'єднує острови Хонсю і Кюсю. Енергетична інфраструктура також є пріоритетною: список включає 13 електростанцій, таких як ядерні комплекси в Токаї, а також нафтопереробні заводи.
У Південній Кореї головними цивільними цілями є мости, але список також включає промислові об'єкти, такі як металургійний завод в Пхохані та хімічні заводи в Пусані.
Значна частина презентації присвячена тому, як може розгортатися гіпотетичний удар з використанням неядерного загороджувального комплексу Х-101. Як приклад обрано Окусірітоу – японську радіолокаційну базу на горбистому морському острові. Один із слайдів, де обговорюється така атака, проілюстрований анімованою гіфкою великого вибуху.
Слайди показують, з якою ретельністю Росія підходила до вибору списку цілей. Примітка щодо двох південнокорейських командно-контрольних бункерів містить оцінки сил, необхідних для прориву їхньої оборони. У списках також зазначені інші деталі, такі як розмір і потенційна потужність об'єктів.
Фотографії будівель в Окусірітоу, зроблені зсередини японської радіолокаційної бази, також включені в слайди, разом з точними вимірами будівель і споруд, що є об'єктами нападу.
Доцент Університету Кейо і колишній науковий співробітник Міністерства оборони Японії, Мічіто Цуруока сказав, що конфлікт з Росією є особливим викликом для Токіо, якщо він є результатом поширення Росією конфлікту з Європи – так званої «горизонтальної ескалації».
«У випадку конфлікту з Північною Кореєю або Китаєм Японія отримала б раннє попередження. У нас був би час підготуватися і спробувати вжити заходів. Але коли йдеться про горизонтальну ескалацію з Європи, час попередження для Токіо буде коротшим, і Японія матиме менше можливостей самостійно запобігти конфлікту», – зазначив експерт.
Хоча японські військові, зокрема військово-повітряні сили, вже давно занепокоєні Росією, Цуруока вважає, що РФ «не часто розглядається пересічними японцями як загроза безпеці».
Росія і Японія так і не підписали офіційний мирний договір про закінчення Другої світової війни через суперечку щодо Курильських островів. Радянська армія захопила Курили наприкінці війни в 1945 році та вигнала японських жителів з островів, на яких зараз проживає близько 20 тисяч росіян.
У FT зазначили, що плани Росії свідчать про впевненість у своїх ракетних системах, яка, як з'ясувалося згодом, виявилася перебільшеною. Гіпотетична місія проти Окусірітоу передбачала використання 12 ракет Х-101, запущених з одного важкого бомбардувальника Ту-160. Документ оцінює ймовірність знищення цілі у 85%.
Однак докторант Університету Осло Фабіан Хоффманн заявив, що під час повномасштабного вторгнення в Україну ракети Х-101 виявився менш непомітним, ніж очікувалося. І їм було важко проникати в райони з багаторівневою протиповітряною обороною.
«Х-101 має зовнішній двигун, що є спільною характеристикою радянських і російських крилатих ракет. Проте такий вибір конструкції значно збільшує радіолокаційну помітність ракети», – додав Хоффманн.
Також за його словами, ракета виявилася менш точною, ніж очікувалося. Експерт пояснив, що для ракетних систем з обмеженою потужністю, які покладаються на високу точність для знищення своїх цілей, це очевидна проблема.
Друга презентація, присвячена Японії та Південній Кореї, пропонує рідкісний погляд на звичку Росії регулярно промацувати протиповітряну оборону своїх сусідів. У доповіді підсумовується місія пари важких бомбардувальників Ту-95, відправлених 24 лютого 2014 року для перевірки систем протиповітряної оборони Японії та Південної Кореї. Ця операція збіглася з анексією Криму і спільними американо-корейськими військовими навчаннями Foal Eagle 2014.
Згідно з матеріалами справи, тоді російські бомбардувальники вилетіли з бази командування дальньої авіації, розташованої у селі Українка на Далекому Сході Росії. Літаки здійснили 17-годинний політ над Південною Кореєю і Японією, щоб зафіксувати реакцію у відповідь.
У доповіді зазначається, що було здійснено 18 перехоплень за участю 39 літаків. Найтривалішим зіткненням було 70-хвилинне супроводження парою японських винищувачів F4 «Фантом», які, за словами російських пілотів, були «неозброєні». Лише сім перехоплень були здійснені винищувачами з ракетами класу «повітря-повітря».
Маршрут майже повністю збігається з маршрутом двох морських патрульних літаків Ту-142 на початку цього року, коли вони облетіли Японію під час стратегічних навчань у Тихому океані у вересні, включаючи політ над спірною територією поблизу Курил.
Раніше президент Південної Кореї Юн Сок Йоль і прем'єр-міністр Японії Фуміо Кішіда пообіцяли посилити співпрацю з НАТО в сфері безпеки на тлі поглиблення військового співробітництва між Північною Кореєю й Росією. Юн і Кішіда зустрілися в кулуарах саміту НАТО у Вашингтоні, куди вони були запрошені як лідери країн-партнерів Альянсу в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Саміт НАТО відбувався через кілька тижнів після того, як російський диктатор Владімір Путін і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин підписали всеосяжну угоду про співпрацю в сфері безпеки.
Здавалося б, Москва власноруч зняла запобіжники, які стримували Сеул від постачання зброї Україні: РФ демонструє відверте нехтування режимом санкцій Ради Безпеки ООН проти Північної Кореї та сформувала військовий союз із КНДР, що становить пряму загрозу безпеці на Корейському півострові. Чи надасть після цього Південна Корея смертельну зброю Україні, розмірковувала Наталія Бутирська.