Про це на сторінках Gazeta Wyborcza пише Вацлав Радзівінович, нагадуючи, що в Москві відчайдушно шукають рецепт пожвавлення економіки. Президент Путін зібрав дуже різних експертів і наказав їм порадити, як так зробити, щоб економіка замість того, щоб обвалюватися, розквітла. Він сам того не визнає, але в кризу Росію Путін загнав сам.
Коли в травня 2012 року він повернувся в Кремль, а по всій країні ще пахло революційним настроєм з Болотної площі, новообраний старий президент, який чотири роки просидів у кріслі прем'єра, видав популістські так звані "травневі декрети". В них він обіцяв вчителям і лікарям зарплати, вдвічі вищі від середньої в регіоні, пенсіонерам – регулярну індексацію пенсій, а солдатам – високу платню і найновіше озброєння. Як кажуть в Росії, "роздав усім сестрам по парі сережок".
Тоді це мало непоганий вигляд. Долар був по 29,8 рублів, барель нафти Brent коштував 100 доларів. А через рік після того стало ще краще і середня ціна "чорного золота" зросла до 112 доларів. Про санкції ще ніхто навіть і не думав. Але економіка вже почала сповільнюватися. І з того часу все докотилося до того, що минулого тижня прем'єр-міністр Дмитро Медведєв у Криму опинився в дурному становищі. Пенсіонерка спитала його, коли ж відбудеться обіцяне зростання пенсій, тому що на нинішні гроші жити вже дуже тяжко. На це голова уряду відповів: "Грошей немає, але ви тримайтеся. Бажаю вам хорошого настрою".
В цей же час Путін, зібравши кілька днів тому мудрих експертів, почув від свого колишнього віце-прем'єра і міністра фінансів Олексія Кудріна, що для того, щоб "гроші були", а країна вийшла з кризи, потрібно зменшити політичний напір, або, простіше кажучи, спробувати помиритися з сусідами і припинити сваритися із Заходом.
Президент, щоправда, з місця відкинув цю пораду. Як розповідають учасники таємної наради в Кремлі, Путін пригадав своєму колишньому міністру і другу, що "не ми ж перші почали". Він визнав, що Росія, напевне, "трохи відстала" і потребує новітніх технологій. Але країна лишиться гордою своєю "тисячолітньою історією". І в жодному разі "не буде торгувати своїм суверенітетом".
А потім Путін пообіцяв, що буде "захищати суверенітет" не лише до кінця свого президентства, а й до кінця життя. І в цьому немає нічого нового. Ще 10 років тому кремлівський політолог Олексій Чадаєв у своїй книзі "Путін і його ідеологія" писав, що президент вважає Росію в оточенні ворогів, які посягають на її незалежність і природні ресурси. "Вороги" нібито намагаються нав'язати Росії свої правила і стандарти. І тому Путін опирається "на свої, рідні багаторічні традиції і норми". І саме тому демократія, якої її бачить Захід, не підходить РФ. Країні потрібна така собі "незалежна демократія", яка допоможе Кремлю боротися з "п'ятою колоною" і "зрадниками", які мріють влаштувати кольорову революцію і повалити нинішню владу.
"Так, тих грошей, які обіцяв Путін, "немає". Але зате є суверенітет. Росіянам зараз треба "триматися". Тому що це вони вміють добре, і витримати можуть багато чого", - пише Радзівінович.
Світовий банк раніше вказував, що, якщо санкції будуть скасовані, наприклад, у 2017 році, то економіки Росії, її ВВП зросте на 2% (а не на 1,1%). Однак потім зростання сповільниться за відсутності структурних реформ. Зростання російської економіки також значно гальмує геополітичний фактор: позбавляє доступу до ринків капіталу, технологіям. Але навряд чи заради економіки Путін пожертвує політичними принципами.
А Bloomberg писав, що економіка Росії буде в біді, поки Путін при владі, а санкції діють. Як зазначає видання, навіть найбільш сміливі інвестори, які вкладали гроші в Росії в минулому році, тепер розпродають свої російські активи.