Путін схожий на таргана з дитячого вірша Чуковського – FT

Тяжко знайти більшого шанувальника 3, ніж Костянтин Малофеєв, який називає себе "православним бізнесменом" і підтримує проросійських терористів на Сході України.

Він неодноразово вихваляв російського президента за його імперіалістичну і авторитарну манеру управління Росією. Але за питання, чи зміг Путін створити систему управління, яка буде функціонувати після нього, навіть Малофеєв визнав, що "другого Путіна знайти тяжко".

"Я не впевнений, що система продовжить працювати після Путіна", - сказав російських радикал журналісту Financial Times Джону Торнхіллу.

Оглядач зауважує, що слова Малофеєва проілюстрували головний "гріх" путінського режиму, на який Заходу варто зважати при ухваленні рішень щодо Росії. Путін за 15 років свого правління "кастрував" парламент і регіональні органи влади, придушив вільну пресу, опозицію і приручив суди. З точки зору довгострокової перспективи, його режим не сильний, як думають росіяни, а небезпечно слабкий.

Результати соціологічних опитувань говорять про небачену популярність Путіна, а його агресивна поведінка проти сусідів змушує Захід нервувати і говорити про можливу нову Холодну війну. Однак скоро Росію може охопити дуже тяжка криза, яка призведе до нового занепаду країни. Тоді західні політики будуть нервувати через можливий хаос, небезпечний націоналізм і ядерний арсенал в РФ. Слабка Росія не менш небезпечна, ніж сильна.

Автор пише, що не лише путінська система управління виглядає застарілою, а й російська економіка, яка в другому кварталі цього року скоротилася на 4,6%. На додачу, відтік капіталу з Росії триває, а купівельна спроможність росіян зменшилася вперше за 15 років правління Путіна.

Колись СРСР і США розглядали один одного як економічні і військові супердержави. Тепер американський ріст ВВП в п'ять разів перевищує російський. Попит на енергоносії впав і у Росії не лишається коштів, щоб реформувати свою економіку, аби відновити зростання. Ситуацію погіршують ще й демографічні показники. Кількість населення скоротилося до 142 мільйонів, що менше, ніж в Бангладеш. На міжнародній арені в Росії теж майже немає надійних союзників. Оглядач нагадує про розворот Кремля обличчям до Китаю. Однак, Пекіну значно вигідніші ці відносини. На думку автора, якби у Росії не було ядерної зброї, то КНР вже б анексувала Сибір.

"Зважаючи на всі ці ознаки слабкості, один російський ліберал порівняв Путіна з монстром-тарганом з дитячого вірша Корнія Чуковського. Якийсь час тарган залякував усіх звірів своїми страшними вусами. Але коли горобець проковтнув його, звірі почали дивуватися, чому вони взагалі його колись боялися", - пише автор.

Доля Путіна невизначена, а майбутнє Росії тяжко передбачити. Тому прорахувати можливі сценарії відповіді тяжко. Очевидно, що Захід сильніший, коли займає єдину позицію. Безумовно, було правильно почати тиснути економічно на Росії за її посягання на суверенітет України. Так само правильно посилювати позиції НАТО на східному кордоні. Але, на думку автора, не варто ототожнювати народ Росії з його правителем. Захід повинен показати росіянам, що не хоче їхньої ізоляції і тримає для відчинені двері для будь-якого їхнього наступного лідера, який захоче крізь них пройти.

У свою чергу, видання Rzeczpospolita писало, що російський президент розуміє, що в умовах санкцій і падіння економіки, в нього лишилося замало часу. Путіну набридло чекати краху України, тому бої в Донбасі знову посилилися. У свою чергу, на сторінках New York Times болгарський експерт Іван Крастєв писав, що Захід неправильно розуміє Путіна. Європейці і американці пропускають повз увагу ментальність "судного дня", яка нині охопила російську політичну еліту. Щоб зрозуміти поведінку Росії, варто більше дивитися на розпад СРСР, ніж на зміну цінностей і геополітичні інтереси.