Путін і Ердоган надто схожі, щоб йти на компроміс – RFERL

Цей політик прийшов до влади на обіцянках відновити колишню могутність своєї країни і повернути традиційні цінності. Він авторитарний і не терпить опозицію. Він став обличчям нації, перетворивши своє лідерство на особисту справу.

Хто цей політик? Російський президент Володимир Путін? Чи турецький лідер Раджеп Таїп Ердоган?

"Опис підходить обом лідерам, оскільки з багатьох точок зору вони дуже схожі. І ця подібність двох сильних авторитарних правителів роками допомагала їм зрозуміти один одного. Тепер, щоправда, з цих же причин вони обоє не можуть піти на компроміс після знищення російського Су-24 турецькою стороною", - пише на сторінках Radio Free Europe Radio Liberty Чарльз Рекнейджел.

Впродовж останнього десятиліття Путін і Ердоган часто хвалили один одного, зміцнюючи економічні зв'язки між їхніми країнами. Минулого грудня Путін називав турецького президента "чоловіком з сильним характером". А перед тим, у вересні 2014 року Ердоган приїжджав у Москву, щоб разом з російським президентом разом відкрити одну з найбільших мечетей в Європі.

Але тепер взаємна симпатія лишилася у минулому. А спільні риси, які раніше робили їх друзями, тепер підживлюють ворожість.

"Якщо всередині Путіна живе цар, то всередині Ердогана – султан", - писав у 2009 році турецький журналіст Хільмі Торос.

Обоє лідерів – абсолютисти. І ця якість в них з роками правління лише зміцнилася. Путін при владі вже 16 років, а Ердоган – 12.

"Вони обоє мають відчуття імперіалістичної ностальгії. Тільки Путін тужить за Радянським Союзом, а Ердоган - за Османською імперією", - каже політолог Road Studies project Гарет Дженкінс.

В минулому році Ердоган добудував свій палац на тисячу кімнат за 615 мільйонів доларів. Путін же збудував величезний маєток за мільярд доларів у стилі бароко, який чимось нагадує архітектуру Зимового палацу в Санкт-Петербурзі.

Окрім великих маєтків, двох президентів ще й поєднують багаторічні зусилля, націлені на створення іміджу сили. Вони обоє звертаються до духовності і традиційних релігійних цінностей своїх народів у своїй політиці. Все це робить їх не лише непохитними вдома, а й формує їхній підхід до зовнішньої політики.

"Вони обоє певною мірою грають у політичну гру в дусі 19 століття, яка базується на балансі світових сил і в якій перемога означає поразку суперників. Не думаю, що їх можна повалити, тому що вони такі агресивні", - каже експерт Департаменту з питань оборони Королівського коледжу Лондона Білл Парк.

Після того, як турецькі F-16S збили російський Су-24, Путін і Ердоган зайняли жорстку позицію, виправдовуючи кожен свій імідж жорсткого правителя. Але саме це заважає турецькому і російському президентам піти на компроміс і розрядити напружену політичну ситуацію, яка виникла.

"Думаю, ескалація не призведе до гарячої війни. Але ми побачимо Холодну війну між Росією і Туреччиною. Путін не збирається це пробачити і в його руках багато інструментів для того, щоб створити проблеми Туреччині", - вважає Дженкінс.

Нагадаємо, що 24 листопада Туреччина збила російський бомбардувальник Су-24. Турецькі військові запевняють, що він порушив повітряний простір країни. Відомо також, що обидва пілоти встигли катапультуватися. Деякі ЗМІ повідомляли, що обидва пілоти загинули. Зокрема, сирійські турки опублікували відео з мертвим чоловіком в російській формі. Проте пізніше з'явилися повідомлення, що сирійській армії вдалося врятувати одного з пілотів, а другий перебуває у ополченців.

Літак, який порушував турецький кордон, протягом п'яти хвилин продовжував порушення, незважаючи на те, що 10 разів отримав попередження. Цей літак було збито двома винищувачами F-16 ВПС Туреччини в рамках правил ведення бойових дій. НАТО і Пентагон також підтвердили турецьку версію інциденту з Су-24.

Через деякий час російський вертоліт, що вилетів на пошук пілотів СУ-24, був збитий повстанськими групами в районі Латакії. Сирійська обсерваторія прав людини (SOHR) повідомила, що повстанці запустили у вертоліт протитанкову ракету. При цьому деякі ЗМІ повідомляли, що вертоліт був обстріляний, але йому вдалося благополучно повернутися на базу.