Психологія терпил. Чому в Курській області не бунтують навіть на колінах

Про роботу людського мозку ми знаємо приблизно стільки ж, скільки про космос. У межах Сонячної системи ми загалом непогано орієнтуємося. За нею вже починається сфера наукових гіпотез. А далі в нескінченність простягаються астрономічні вірування на межі з креаціоністською конспірологією.

Ми вже багато років сумніваємося, чи є в москалів мізки взагалі.

Емпіричний досвід, тобто інформація, отримана за допомогою органів чуття, зокрема шляхом спостереження та фіксування закономірностей і поведінки, каже нам, що там або вата, або порожнеча. Або взагалі щось антисанітарне, накладене туди Путіним, про що говорити вголос непристойно.

Академічна наука з цим не зовсім погоджується, стверджуючи, що анатомічно мозок людини не має жодних статевих, расових чи будь-яких інших (навіть запоребрикових) відмінностей у морфології.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Російські ЗМІ розганяють інформацію про масові розстріли цивільних в Курській області – ЦПД

Далі за межами очевидного починаються певні нюанси.

Зараз прийнято порівнювати активно патріотичну поведінку українців початку повномасштабного вторгнення й пасивну поведінку мешканців Курської області.

Класик психології Курт Левін стверджує, що характер формують ландшафт і клімат. Якщо ми розширимо це тлумачення до понять політичного ландшафту та політичного клімату, стає зрозуміліше, що відбувається.

Є вроджені риси поведінки — архетипи. Є усталені — патерни. А є набуті. Це атитюди.

Атитюд — фіксоване настановлення. Воно регулює поведінкові акти, пов’язані із задоволенням потреб фізичного існування. Атитюд формується та функціонує як елемент системи соціальних і політичних відносин, міжособистісних стосунків, до якої включена людина. І що важливо, він відображає не лише власні потреби, а й очікування та вимоги оточення.

Повернімося трошки в минуле. Мені простіше, бо я народився минулого століття. Радянські люди після Другої світової війни ще реально бунтували досить масово (Муром, Сумгаїт, Ставрополь, Степанакерт, Новочеркаськ — це все початок 60-х — червень 1962 року).

Але коли війська Варшавського договору 1968 року вторглися в Чехословаччину, на Красну площу в Москві з протестом вийшло аж восьмеро людей, решта «бунтувала» вже на колінах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росіяни все зрозуміли і не хапають наживку – The Economist про надію, яку не виправдала курська операція

Путінська пропаганда 20 років повертала населення Росії в психологічний стан СРСР 2.0, і це їй вдалося. Завдяки насадженому соціалістичному атитюду соціальна поведінка набула стійкого й цілеспрямованого характеру. Бо атитюди можуть зумовлювати інертність, зашкарублість соціальної поведінки, нездатність суб’єкта змінити її з огляду на нові реалії, тверезо обміркувати ситуацію та скоригувати її сприймання.

Але путінська пропаганда свідомо виключила зі свого арсеналу тему партизанського спротиву. Дві чеченські війни (які не факт, що закінчилися) завдали серйозного удару по цій частині радянської спадщини.

Тобто в індивідуальних налаштуваннях можливість особистого фізичного спротиву окупації в росіян відсутня анатомічно. Єдиний центр, навколо якого теоретично можна згуртуватися, — це Кремль, але він далеко. Тут можна згадати ленінську фразу: «Душею я з вами на барикадах, але тілом, на жаль, тут, у Цюриху, в готелі». Вся відповідальність традиційно покладається на владу, Путіна, й мешканці просто очікували реалізації пропагандистських чудес із боку влади. А якщо їх не сталося, напевно, на те Божа воля. Російські попи традиційно привчали тримати паству в наркотичному режимі споживання пропаганди, й критика влади у всіх проповідях трактувалася як смертний гріх.

Немає в них жодного несвідомого очікування, що все це — справедливе звільнення від тиранії Путіна, тому що вони в принципі не мислять у контексті можливого іншого майбутнього.

Тепер як «адвокат диявола». Нічого аж такого специфічно москальського в цьому немає. Шанувальники історії можуть пригадати неполіткоректні нюанси прийняття Європою окупації Вермахтом під час Другої світової війни (за винятком Польщі). Колаборація в основі своїй має дуже примітивні та стійкі налаштування, в критичний момент історії державна ідеологія майже завжди програє.

До речі, приблизно та сама за площею частина Курської області 1941 року входила до складу так званої Локотської республіки (де мешкало більш як півмільйона осіб), яку проголосили два інженери місцевого спиртзаводу і яку навіть визнав Берлін. Зміна фюрера не є принциповою, головне, щоб він був.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Операція в Курській області може тривати місяцями чи роками. Москва не панікує через це — WSJ

Є, звісно, й специфічні моменти російської історії, які зробили колаборацію частиною архетипу. Москву було побудовано як пункт збору данини Ордою через географічне положення між Рязанню, Костромою та Вологдою. Три корони у двоголового орла — це три татарські ханства, орел перекочував із монет Золотої Орди XІV століття. Тобто симбіоз московитів із Ордою призвів не лише до тотального копіювання способів управління народними масами, а й до відповідної моделі рабської поведінки.

Підтвердженням цієї тези є те, що місцеве населення зазнавало суто ординських утисків від кадировців, але ми нічого не чули про хоч якийсь вияв фізичного спротиву.

Ще такий момент. Ми зараз маємо справу з населенням десятків сіл і маленьких містечок. Якби аналогічна поведінка простежувалася, наприклад, під час штурму Курська, тоді висновки були б релевантнішими. Але не факт.

Варто відкинути також усі «вологі фантазії» стосовно того, що Курщина колись була частиною великої України. Ніяких українських впливів там, окрім місцевих контрабандистських, немає. Якщо й були, то сотню років тому. У своїх мемуарах Денікін вважав Кубань серйозним осередком українського націоналізму, а до Києва ставився зневажливо. Ну й де та Кубань зараз?

Якими є практичні висновки з усього цього?

Місцеве населення поняття не має, залишимося ми на цих територіях чи підемо з них. Утім, ми теж.

Цивілізована поведінка Збройних сил України завдає дуже серйозного удару по путінській пропаганді. І, безумовно, залишає слід у свідомості місцевих.

Питання в тому, як вони цей сигнал інтерпретують. Незрозуміла інформація не сприймається свідомістю й тим більше не впливає на поведінку у вигляді якогось нового атитюду. Ацтеки не сприймали кораблів Кортеса як кораблі. Їхні вітрила здавалися просто великими хмарами над морем.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кремль готує росіян до "нової нормальності" із тривалим наступом ЗСУ та залученням строковиків до боїв – ЗМІ

Але оскільки кремлівська ідеологія побудована на суміші шизоїдних і параноїдальних ідей, страхи від можливої реакції власного населення (а будь-яка реакція населення поза межами пропаганди для них є критичною) породжують істеричні намагання переселити їх не вглиб Московії, а на окуповані території України.

Незадоволення політичним режимом, економічна скрута, загибель популярних політичних діячів самі собою ніколи не призводять до соціальних потрясінь і революцій. Це марксистська вигадка. Вони є лише доповненням, наслідком того стану, коли політична система вичерпується, згниває ізсередини. І в агонії різні її частини рекрутують на протиборство народні маси. Якась частина врешті перемагає й негайно починає переписувати історію під себе.

Реакція населення Курської області на операцію ЗСУ (точніше, відсутність якоїсь притомної реакції) — безперечно, яскравий симптом ослаблення кремлівського режиму в усіх його ланках. Так, це впливає на Кремль.

Але справді критичні симптоми — всередині Кремля. Запасемося терпінням і побачимо.