Протести в Москві: Боротьба за Мосміськдуму перетворилася на битву за сам Кремль – The Economist

Московський студент Жуков Єгор опублікував блог 1 серпня, в якому описав як силовики захопили владу в Росії, використовуючи як виправдання протести з приводу місцевих виборів у Москві. "Росія неминуче буде вільною", - пише він. "Але ми можемо не дожити до цього, якщо ми дозволимо страху перемогти, тому що, коли страх перемагає, настає тиша... Тиша, яка буде перервана звуком гальмування чорного воронка за вікном, що поділить життя на "до" і "після" подзвоном дверного дзвінка", йдеться у статті "Кремль проти народу" свіжому випуску журналу The Economist.

Автор пише, що 21-річному студенту в галасливій Москві з її гіпстерськими кафе і велосипедними доріжками, асоціації з найтемнішими днями радянських 1930-х років здавалися гіперболою. Через вісім годин, серед ночі, співробітники служби безпеки подзвонили у двері Жукова. О 2:05 ранку він відправив текстове повідомлення своєму другові: "Вони прийшли за мною". Кілька годин потому його відвезли і звинуватили в участі в "масових заворушеннях" під час літніх протестів. Справа була сфабрикована. Мало того, що протести були мирними, але Жуков був неправильно ідентифікований на відео, яке використовувала поліція. Єдині акти насильства під час протестів були здійснені поліцією і службами безпеки.

Але арешт Жукова і багатьох його колег-активістів був зустрінутий нічим, окрім мовчання. Студенти та науковці підписали відкриті листи і пікетували штаб-квартиру поліції. Блогери і репери прийшли підтримати його в суді. А на наступному великому протесті 10 серпня близько 50 тисяч людей вийшли на вулиці. Таблоїд "Секрети зірок" опублікував двосторінковий розворот про насильство з боку поліції.

3 вересня, після місяця утримання під вартою, Жукова звільнили і помістили під домашній арешт. Початкове обвинувачення у "масових заворушеннях" було замінено більш м'яким "екстремізмом". П'ятеро інших затриманих, також звинувачених у "масових заворушеннях", були звільнені без пред'явлення звинувачень. У той же час, ще четверо чоловіків, які намагалися протистояти насильству з боку поліції під час літніх акцій протесту, були засуджені до двох і трьох років позбавлення волі.

Протести в Москві, найбільші з 2012 року, продемонстрували, що у Владіміра Путіна не вистачає ненасильницьких засобів для підтримки своєї влади. Однак вони також показали, що звичайні росіяни більше не готові миритися з тим, що їх тероризують, і це зрушення в суспільних настроях заважає Кремлю тероризувати їх. Нинішня криза була викликана страхом уряду програти на місцевих виборах 8 вересня по всій країні, причому голосування в Мосміськдуму було особливо значним. У неї немає реальної влади, але символи мають величезну політичну вагу в Росії. Для багатьох росіян боротьба за Мосміськдуму перетворилася в непряму битву за сам Кремль.

Почасти це було зроблено Алєксєєм Навальним, найбільш видатним лідером опозиції в Росії, який закликав своїх прихильників голосувати за кандидатів, яких він визначив як найбільш здатних перемогти кандидатів Кремля. Кремль використав фіктивні виправдання, щоб дискваліфікувати не тільки соратників Навального, але і всіх незалежних кандидатів, у тому числі більш поміркованих. Це викликало масштабні протести.

Московська влада спочатку проявили стриманість. Але коли поставили кілька наметів у центрі Москви, чиновники занепокоїлися тим, що це може стати початком повстання в українському стилі. Силовики прибігли, щоб прибрати їх. Вони били беззбройних демонстрантів, в тому числі жінок, заарештували близько 1400 осіб і погрожували відібрати дітей у батьків, які привели їх на акції протесту. "Ми хотіли розпалити невелике багаття і підпалити "Єдину Росію". Але потім Кремль кинув у нього каністру з бензином", - каже Навальний.

Те, що почалося як протест проти махінацій на виборах, перетворилося в більш широкий рух за права людини. Початковий гасло "допускай" перетворився на "відпускай". Аналітик Кірілл Рогов каже, що єдина річ, з якою можуть погодитися незалежні росіяни, - це те, що їм повинно бути дозволено мітингувати без побиття.

"Суспільство більше не готове миритися з насильством", - каже Грігорій Охотін з OVD-INFO, правозахисної групи, яка відстежує і надає правову допомогу жертвам репресій. В останні тижні в групі спостерігалося восьмикратне збільшення добровільних пожертвувань і подвоєння числа добровольців, більшості з яких було близько 20 років. "Вони нетерпимі до репресій і не хочуть чекати, поки Росія перетвориться в нормальну країну. Зараз вони хочуть жити в нормальній країні", - говорить Охотін.

В опитуванні, проведеному Левада-центром, 41% росіян (і половина москвичів) заявили, що вважають застосування сили державою надмірним і жорстоким; лише 32% вважають це виправданим. Багато людей, які розглядали державу як гаранта стабільності і зростання, тепер бачать в ній загрозу. У надії загострити кризу Кремль, очевидно, повернув контроль над московськими вулицями цивільному населенню. Останній протест 31 серпня закінчився мирно.

Але за цим тактичним відступом можуть виникнути нові репресії, попереджає автор. Літні протести показали, що жорстокість має витрати. Як писав Жуков у своєму листі з в'язниці, падіння режиму може бути настільки ж несподіваним, як і його власний арешт - циклічність дзвону історії, що розділяє життя Росії на "до" і "після".