У його вчорашній промові не вистачало повноти картинки, а кілька його слухачів з Кремля мало не засинали під час виступу президента. Без сумнівів, Путін розраховує на націоналістичну відповідь громадян після його викривальної промови проти Туреччини. І, швидше за все, він отримає, що хоче. Але якщо існують росіяни, які хочуть знати, як добре йдуть справи у Москві в Україні і Сирії, то вчора вони не почули цього від Путіна.
Про це повідомляє The Guardian у редакційній статті, додаючи, що російський президент нічого не сказав про свої українську і сирійську авантюри тому, що витрати на них були надто великими. А здобутки Росії у цих війнах настільки незначні, що вони не можуть перекрити втрати.
Крим лишився без електропостачання, коли кримські татари і їхні українські союзники обірвали лінію електропередач. Путін привіз на півострів "енергетичний міст", забезпечивши світлом кілька населених пунктів. Але повноцінне відновлення постачання електроенергії станеться ще не скоро. При цьому відносини з Києвом стали ще гіршими через рішучість української сторони запустити угоду про зону вільної торгівлі з ЄС.
Далі, швидше за все, Росія запровадить нові торговельні санкції проти України на тлі того, що умови перемир'я в Донбасі знову порушуються. Це створює проблеми для Європи, але і для Росії теж. Підконтрольні проросійські терористи в Донбасі стали для Москви проблемними і надокучливими. Тому Кремль повернувся до думки, що встановити контроль над політикою Києва значно важливіше, ніж захопити ще трохи територій сусідньої країни. Тож російська сторона намагається виторгувати у Заходу поступки в Україні у обмін на допомогу у війні проти терористів у Сирії. Однак не схоже, що їй це вдасться.
В Сирії російські війська добилися успіху у зміцненні позицій Башара Асада, коли Іран боявся, що повалення сирійського президента неминуче. Але при цьому втручання Москви не змінило співвідношення сил. Натомість Росія отримала той же урок, що і США, дізнавшись, що самих лише повітряних ударів не вистачить.
Дипломатичні трюки Кремля теж не можна назвати вдалими. Союз з Іраном і Іраком дуже хиткий, зважаючи на те, що Тегеран підозрює Москву у тому, що вона погодиться на повалення Асада. А конфлікт з Туреччиною через збитий Су-24 дав Путіну зрозуміти, що потрібно багато часу для зміцнення дружби між країнами, але достатньо лише одного дня, щоб перетворити союзника на ворога.
Звісно, виключати, що зрештою Росія погодиться на адекватні і прийнятні рішення конфліктів в Україні і Сирії. Однак для цього їй доведеться відмовитися від своєї войовничості.
Коментуючи промову російського президента оглядач Radio Free Europe Браян Вітмор зауважив, що Путін програв війну проти України і не хоче про це говорити. Він нічого не говорив про "необхідність захищати російськомовних людей" в Україні. Путін навіть жодного разу не згадав про війну в Донбасі. Щоправда, побіжно сказав кілька слів про Крим.
В цей же час, більшість росіян бачать Путіна президентом Росії після 2018 року. Також в тому, що "народу постійно потрібна "сильна рука", упевнені 32% опитаних. Кожен п'ятий (21%) росіянин, навпаки, вважає, що "ні в якому разі не можна допускати, щоб вся влада була віддана в руки однієї людини".
Раніше видання Rzeczpospolia писало, що Путіну набридло чекати краху України. Різке падіння цін на нафту і санкції Євросоюзу змушують російську економіку скорочуватися найшвидшими темпами до рівня, який в Росії був 15 років тому, коли Путін лишень став президентом. Росіяни починають пригадувати часи президентства Бориса Єльцина, коли інфляція постійно зростала, курс рубля падав, а західні продукти були недоступні для більшості.