Російська цензура б швидко заблокувала соціальні мережі і заборонила усім ЗМІ в країні навіть згадувати про цей витік. А в цей час директор ЦРУ Джон Бреннан у Вашингтоні на прес-конференції запевнив би усіх, що "США не втручаються у політику Росії так само, як і вона не намагається впливати на американські вибори, тому що це було б неправильно".
"Після цього Бреннан зійшов би зі сцени і гучно розсміявся. Звісно, я вигадав цю історію. Але хіба вам не здається, що зараз саме час таким подіям статися насправді? Хіба не час дати Путіну дозу його ж власних ліків? Не заради якихось дитячих причин чи для провокації конфлікту, радше щоб запобігти його початку і змусити Путіна відмовитися від дедалі жорстокішої поведінки, яка суперечить всім базовим цивілізованим нормам і становить все більшу загрозу для інтересів США", - пише на сторінках Washington Post оглядач Томас Фрідман.
Він цитує головного редактора Die Zeit Йозефа Йоффе, який зауважив, що Путін "воює з нами, а ми з ним – ні, оскільки і США, і Німеччина відчайдушно намагаються врятувати старі відносини".
"Звісно, ніхто не повинен "хотіти" початку війни між ядерними державами. Але Заходу також не варто просто підставляти іншу щоку. Поведінка Путіна в Сирії і Україні перейшли межу військових злочинів, його кібератаки на американську політичну систему загрожує підірвати легітимність наших наступних виборів", - йдеться в статті.
Автор нагадує, що міжнародна група слідчих минулого тижня оприлюднила висновки, в яких вказано, що Росія не лише перекинула систему "Бук" на територію України, пострілом з якої потім був збитий малайзійський "Боїнг 777", а й забрала його назад після загибелі 298 людей, намагаючись замести сліди.
19 вересня розвідка США повідомила, що майже точно саме російський Су-24 розбомбив гуманітарний конвой ООН в Сирії, який віз допомогу постраждалим сирійцям. В Червоному хресті повідомили про загибель щонайменше 20 людей. А Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун назвав атаку "дикунською і. схоже, навмисною".
Впродовж тривалого часу зухвалість Путіна була лише трагедією для росіян, а також для України і Сирії. Тож президент Обама міг наполягати на тому, що економічні санкції – це правильна відповідь, так само як і незначне посилення військових позицій у Східній Європі. Але впродовж останніх дев'яти місяців дещо змінилося.
Путін невтомно намагається знищити демократичну і ісламістську опозицію, яка виступає проти режиму Башара Асада. Він відкидає будь-які рішення, які б передбачали передачу влади. Російський президент допомагає своєму сирійському союзнику бомбити мирних мешканців Алеппо, що змушує тисячі біженців вирушити в ЄС. А це підживлює антиімміграційні настрої в Європі, на яких грають націоналістичні партії, які розколюють Євросоюз.
Тим часом, російські хакери, за якими може стояти уряд Росії, проникли в систему Демократичної партії США. Це вказує на можливе бажання Путіна підірвати легітимність американських виборів.
"В сукупності всі ці дії становлять загрозу для двох стовпів світової демократії і відкритих ринків – Америки і ЄС – більше ніж ІДІЛ чи Аль-Каїда", - переконаний автор.
Якщо Радянський Союз був країною-революціонером, яка хотіла докорінно змінити світовий порядок, то Путін не ставить такої мети. В цьому переконаний директор програми досліджень проблем безпеки у Міжнародному центрі Вудро Вілсона. Однак, на його думку, те, що російський президент відійшов від класичних методів протистояння держав, призвело до змін у світовій політиці і може мати "революційні наслідки, навіть якщо Путін не керувався революційною ідеологією".
Обама був переконаний, що тиск і діалог допоможуть виправити поведінку Путіна. Теоретично, це правильний підхід. Але тепер стало очевидно, що необхідний рівень цього тиску був недооцінений і рано чи пізно доведеться його посилити.
"Справа тепер не лише в політиці щодо Сирії і України. Тепер проблема стосується і Америки, Європи, основних цивілізованих норм і наших демократичних інститутів", - пише оглядач.
Тим часом, Державний департамент США повідомив, що Вашингтон припиняє участь у двосторонніх переговорах з Росією щодо Сирії, так як Москва не змогла виконати свої зобов'язання, в тому числі за гуманітарним правом.
Раніше постійний представник США при ООН Саманта Пауер під час екстреного засідання Радбезу викрила у брехні міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. За її словами, в той момент, коли російський міністр заявляв на засіданні в ООН, що Москва виступає за мирне вирішення конфлікту в Сирії, Росія і сили Башара Асада вантажили на літаки бомби для удару по Алеппо.