"Повстання проти хунти": промова Навального, якому загрожує 10 років в'язниці

У п'ятницю, 19 грудня, відбулося чергове засідання суду у справі російського опозиціонера Олексія Навального. В результаті утримання під вартою російського активіста було продовжено до 15 лютого 2015 року.

Як з'ясувалося, обвинувачення наполягає на запобіжному заході у 9 років колонії суворого режиму, тобто 10 роках в цілому, з урахуванням вироку по справі "Кировлес", який Навальний відбуває умовно.

Прокуратура також звинувачує брата опозиціонера Олега Навального, проти якого вимагає запобіжний захід у 8 років в'язниці.

Згідно з рішенням суду, вирок буде винесено 15 січня 2015 року.

На день винесення вироку громадянське суспільство Росії готує масові мітинги на Манєжній площі.

Брати Олексій і Олег Навальні звинувачуються в шахрайстві, скоєному групою осіб за попередньою змовою з використанням свого службового становища, в особливо великому розмірі, а також легалізації коштів. За версією слідства, вони шахрайським шляхом викрали грошові кошти ТОВ "Ив Роше Восток" в розмірі понад 26,7 млн рублів, а також ТОВ "Многопрофильная Процессинговая Компания" в розмірі понад 4,4 млн рублів.

Навальні свою провину категорично заперечують, називаючи справу сфальсифікованою і політичною.

Останнє слово Олексія Навального на суді, 19 грудня

Скільки разів у своєму житті людина, яка не займається нічим протизаконним, може виголосити останнє слово? За останні півтора року це моє шосте або десяте останнє слово. Як ніби наступають останні дні. Ви всі - судді, прокурори, потерпілі - у розмовах зі мною дивіться у стіл. Всі мені кажуть "Олексій Анатолійович, ну ви ж все розумієте". Я все розумію, розумію, що ви зараз не вскочите або представник "Ів Роше" встане і скаже: "Ви мене переконали". Ні, я розумію, що люди інакше влаштовані. Ніхто сім'ї не скаже: "Я сьогодні посадив завідомо невинного, і мені з цим жити". Я розумію, що буде звучати "Ви ж все розумієте" або "Ну, а чого він на Путіна...".

Мої слова стосуються тих, хто робить підлість або ігнорує те, що відбувається. Мої слова - для того, щоб ви визнали, що не треба терпіти брехню про все. Мені кажуть, що інтереси росіян в Туркменії - їх не існує, а за інтереси росіян в Україні треба почати війну. Мені кажуть, що в "Газпромі" не крадуть. Я приношу документи, мені кажуть - цього всього немає. Я кажу, що ми готові прийти на вибори і вас перемогти, робимо партію. А нас не пускають на вибори і кажуть: "А ми перемогли".

Чим більше людина приносить брехні, тим з більшою брехнею він стикається. Брехня стало суттю держави. Вчора виступає Путін і каже: "У нас немає палаців!". Та ми їх фотографуємо в місяць по три штуки!

Навіщо терпіти цю брехню? Навіщо дивитися в стіл? Життя надто коротке, щоб стіл дивитися. Я не встиг озирнутися - мені вже сорок. Скоро онуки. Не встигнемо озирнутися - ми в ліжку, на нас дивляться і думають: "Скоріше б він звільнив житлоплощу". Ми можемо пишатися тільки моментами, коли ми можемо чесно дивитися в очі один одному, коли ми робимо щось гідне.

Для мене це досить болюча ситуація. І хитрий, болючий формат, який вибрав Кремль, коли не просто мене садять, а намагаються притягнути людей, Офіцерова, батька п'яти дітей, і його дружині я повинен дивитися в очі. Я визнаю це: так, вони мене цим чіпляють, що ще невинних людей паровозом тягнуть. Але навіть взяття заручників мене не зупинить. Життя не має сенсу, якщо терпіти брехню. Я ніколи не погоджуся з тією системою, яка збудована в країні. Вона побудована так, щоб грабувати всіх, хто в залі. Це - справжня хунта.

Я не шкодую ні секунди про свої дії, які я направив на боротьбу з корупцією. Кобзєв мені сказав: "Олексій, тебе точно посадять, тому що ти до них лізеш так, що не стерплять". Накаркав! Неможливо жити з думкою "ой, мене посадять". Я віддавав собі звіт у цьому. Але я не шкодую і буду закликати людей реалізовувати своє право на свободу зібрань, в тому числі.

І у людей є законне право на повстання проти хунти, яка все захапала. Ми дозволили їм нас пограбувати і перетворити нас в скотів. Чим вони з нами розплатилися, ніж з вами розплатилися - задивлений в стіл? Освіта у вас є? Немає. Охорона здоров'я? Немає. Дороги? Немає. Які зарплати у судових приставів? Нас, вас - грабують кожен день. Я цього терпіти не буду. Буду стояти стільки, скільки потрібно - тут, у клітці або всередині неї.

Брат не збирався займатися політикою. Немає ніякої потреби посилювати це все. Мене взяття заручників не зупинить, але навіщо владі їх вбивати? Я закликаю всіх абсолютно. Це наївно, може, звучить, і над цим прийнято посміхатися, але - жити не по брехні.

Я дякую всім за підтримку, закликаю жити не по брехні. Ізолюють мене, посадять - прийде інший. Нічого унікального я не робив.

Розшифровка останнього слова - "Новая газета".