Польща відкрила екзистенційну кризу для Європи — The Washington Post

Поділитися
Варшава вступила у конфлікт з ЄС.

Європейський Союз зіштовхнувся з кризою, яка може бути для нього найбільшою загрозою за всю історію. Це не має нічого спільного з агресією Росії або виходом Британії зі складу ЄС. Це не стосується і фінансових проблем єврозони, сплеску мігрантів чи пандемії коронавірусу. Йдеться про конфлікт із Польщею, пише The Washington Post.

Минулого тижня Конституційний суд Польщі, у якому багато суддів вірні неліберальній правлячій партії країни, визначив, що Конституція Польщі у деяких випадках перевищує європейське законодавство і повноваження Суду Європейського Союзу.

Рішення було винесено на тлі багатомісячної політичної та правової сутички на континенті з приводу того, що європейські чиновники розглядають як послідовний напад правого польського уряду на незалежну судову систему країни. Такий процес, на думку ЄС, триває з моменту приходу до влади у Польщі партії «Право і Справедливість» у 2015 році.

Рішення польського суду має величезні наслідки. Представник ЄС Дідьє Рейндерс оцінив ситуацію як нахабний напад на правовий та політичний консенсус, що об’єднує блок.

«Протягом багатьох років було визнано, що якщо ви є членом ЄС, звичайно, ви застосовуєте верховенство права; ви повністю поважаєте демократію, основні права тощо - можливо, з певними побоюваннями, але з реальним наміром адаптувати ваше законодавство до повної відповідності законодавству ЄС», - сказав Рейндерс.

Тепер Польща, схоже, прагне рухатися в іншому напрямку. На засіданні у Європейському парламенті прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький «вступив у суперечку» з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

Урсула фон дер Ляєн у своєму виступі заявила, що «ухвала Конституційного суду Польщі ставить під сумнів основи Європейського Союзу», а також додала, що це прямий виклик єдності блоку.

Вона виклала можливі шляхи застосування санкцій проти Польщі. Моравецький у відповідь назвав свою країну жертвою «нападу» Брюсселя.

«Якщо ви хочете перетворити Європу в безнаціональну наддержаву, спершу отримайте на це згоду всіх європейських країн», - сказав він.

Але більшість спостерігачів за межами Польщі сприймають ситуацію інакше. Багато аналітиків вважають, що такий крок Варшави - це серйозний удар по блоку.

«Все функціонування ЄС базується на тому, що це політична система верховенства права. Зрештою, у ЄС є велика кількість законів, угод та положень, які він прийняв, і є зобов’язання держав-членів дотримуватись їх. Якщо суди по всьому ЄС не можуть довіряти своїм польським колегам, то правова система блоку починає руйнуватися», - сказав професор політології та права в Університеті Ратгерса Даніель Келемен.

Тепер увага переходить на те, як блок у цілому буде боротися з поведінкою Польщі. Закони Варшави проти ЛГБТ вже викликали осуд. Зараз у деяких європейських столицях з’являється ентузіазм щодо жорсткого підходу, включаючи використання механізму верховенства права для блокування коштів та допомоги Варшаві для боротьби з пандемією.

Перспектива такого покарання обурила польських чиновників. Заступник лідера правлячої партії Ришард Терлецький минулого місяця натякнув, що його країна може піти шляхом Великої Британії.

«Британці показали, що диктатура брюссельської бюрократії їх не влаштовує і просто пішли», - сказав він.

Але перспектива виходу Польщі з ЄС залишається далекою, не в останню чергу тому, що переважна більшість поляків хоче залишитися в складі блоку. Прихильники більш жорстких дій з боку ЄС вважають, що потрібно встановити «червоні лінії».

«Якщо Комісія та більшість держав-членів не займуть рішучу позицію, інші країни, такі як Болгарія, Угорщина та Словенія, використовуватимуть ці слабкості, щоб не дати Європі йти шляхом до більшої інтеграції. Для цих країн більша інтеграція розцінюється як підрив національного суверенітету. Але це те, на що підписалися всі члени ЄС, коли вони приєдналися до блоку», - вважає аналітик Джуді Демпсі.

Шлях уперед виглядає туманним. Правових засобів, доступних Комісії, включаючи новий механізм примусового виконання, який ще має бути запущено, що може обмежити виплату бюджетних коштів ЄС, недостатньо, вважають аналітики. Але політична реальність така, що ЄС не може дозволити собі вступити у війну з однією зі своїх держав-членів, не поставивши під загрозу блокування весь свій порядок денний, враховуючи, що всі найважливіші політичні рішення вимагають одностайності. Брюссель має можливість штрафувати величезні багатонаціональні технологічні компанії, такі як Amazon та Google, проте, схоже, блок не може контролювати свою ж державу.

Брюсселю потрібно знайти і використовувати реальні важелі впливу.

«Азартна гра, в яку ви вступаєте з цими режимами, тобто з Польщею та Угорщиною, полягає в тому, що ЄС може стати на шлях дестабілізації», - додав аналітик.

Рішення Конституційного суду Польщі про те, що національне законодавство має пріоритет над загальноєвропейськими законами, підрубує один із основних стовпів єдиної Європи, на яких вона трималася впродовж останніх десятиліть. Це породило розмови про вихід Польщі з Євросоюзу і призвело до багатотисячних акцій опозиції. Та чи справді Варшава планує «Полексіт», читайте в статті Олександра Шевченка "Чи зруйнує чи Польща ЄС?".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі