Підтримати
Це було незвичне вибачення: від президента Європейської Ради до російського олігарха, що перебуває під санкціями. У конфіденційному пакеті доказів, який ЄС використав для обґрунтування заморожування його активів, національність В'ячеслава Моше Кантора була вказана як «єврей/росіянин».
70-річний мільярдер колись очолював російську компанію з виробництва добрив «Акрон». Він пішов у відставку з посади президента Європейського єврейського конгресу після того, як у квітні 2022 року потрапив під санкції ЄС і Великої Британії. Кантор громадянин одразу трьох країн: Росії, Великої Британії та Ізраїлю.
Позначення «єврей/росіянин» може бути помилковим посиланням на етнічну класифікацію радянських часів, але кілька експертів на замовлення адвокатів Кантора визнали його антисемітським описом, якому не місце в офіційному документі.
«Ми щиро шкодуємо про помилку», - йдеться в листі від липня 2022 року, який бачили журналісти Politico. Він був адресований Кантору від кабінету президента Європейської Ради Шарля Мішеля. У листі зазначалося, що пакет доказів «був виправлений».
Цей прикрий промах - не виняток. Він може послужити ілюстрацією недбалого підходу ЄС до збору доказів, на основі яких організація намагається тиснути на людей з оточення Владіміра Путіна після початку російського вторгнення в Україну. Politico пише, що в його розпорядженні опинилися 5 «робочих документів», які Рада ЄС використала для обґрунтування санкцій проти російських бізнесменів, чиновників і їхніх родичів.
Пакети, позначені грифом «LIMITE» (згідно з внутрішньою класифікацією ЄС це означає, що документ не підлягає оприлюдненню), налічують десятки сторінок. Вони складаються з опису правових підстав для санкцій, стислого викладу обґрунтування та короткої біографії особи, а також доказів, що підтверджують звинувачення.
«Хоча документи мають гриф секретності, докази, на які вони спираються, далеко не секретні. Один пакет доказів ґрунтується на 10 посиланнях з відкритих джерел з різним ступенем достовірності. Інший - на 9. Ще один - на 4», - пише Politico, додаючи, що це часто статті з таких видань, як Financial Times і Reuters.
Крім того, серед доказів багато автоматично перекладених матеріалів з українських і російських джерел різного ступеня достовірності.
«Наприклад, в одному пакеті цитується стаття, опублікована пов’язаним з російським урядом журналом про стиль життя. Цей журнал звинувачують у поширенні пропаганди і він публікує більше кулінарних рецептів, ніж серйозних журналістських матеріалів. В іншому - посилання на веб-сайт, присвячений сумнівним справам багатих росіян», - йдеться в статті.
Як довідковий матеріал у пакетах наводяться стислі профілі з журналу Forbes або статті з Wikipedia про об’єкти, на які пропонується накласти санкції Включення до так званого списку олігархів США від Мінфіну країни, в якому перераховано близько 100 осіб, наводиться як доказ правопорушення.
Politico пише, що всі ці пакети документів вказують на те, що ЄС блокує активи і позбавляє права на в’їзд на підставі хитких доказів. І це робить європейські санкції уразливими до оскарження в суді. Видання визнає, що на Заході мало в кого виникнуть сумніви в тому, що хтось із 1600 росіян, включених в «чорний список» після вторгнення в Україну, не отримали по заслугах. Але адвокати російських бізнесменів і незалежні експерти вказують на очевидний факт, що планка доказів ЄС дуже низька як для такого рівня тяжкості наслідків.
«Це цивільна смерть у тому сенсі, що коли вони потрапляють під санкції, вони майже повністю відрізані від економічного життя», - сказав німецький адвокат Віктор Вінклер, який спеціалізується на санкціях, але не має російських клієнтів.
«У мене немає яхти, тому мені не шкода цих власників яхт. Навпаки, як представник робітничого класу, я цілком щасливий. Але це проблема. Ми створили цей інструмент санкцій, який став дуже гострим мечем. І те, як ЄС використовує цей меч, не можна назвати прийнятним», - додав він.
ЄС запроваджував санкції протягом десятиліть. За цей час якість доказової бази значно покращилася. Але спостерігається значний відкат назад після того, як ЄС поспіхом почав запроваджувати санкції проти сотень людей після початку вторгнення Росії в Україну, - каже Майкл О'Кейн, лондонський адвокат з юридичної фірми Peters & Peters, чиї клієнти потрапили під санкції. На відміну від британського міністерства закордонних справ, яке, як правило, посилається на публікації, що заслуговують на довіру, при застосуванні санкцій, ЄС, за словами О'Кейна, частіше використовує докази з соціальних мереж або постів у блогах, або інформацію, надану опозиційними діячами.
«Якщо ви збираєтеся відходити від авторитетних, шанованих журналістських видань, то необхідно проводити більш ретельну перевірку джерел інформації, на яку ви збираєтеся покладатися», - додав він.
Неназваний дипломат з країни ЄС розповів Politico, що рішення щодо санкцій ухвалюються у шаленому темпі, а кілька його колег протягом останнього року працювали щонайменше по 12 годин на добу, щоб зібрати нові пакети доказів і вдосконалити вже наявні. У березні група юристів, багато з яких представляють російських олігархів, опублікувала відкритого листа зі скаргою на інформацію, яку використовує ЄС.
Politico пояснює, що для запровадження санкції проти когось країна ЄС спочатку збирає докази, а потім передає їх Європейській службі зовнішньої діяльності (ЄСЗД). Ця дипломатична служба представить ці докази у Раді ЄС для голосування. Формального перегляду рішення не існує, і країни, які обирають цілі, фактично натискають на спусковий гачок. Двічі на рік посли ЄС консенсусом вирішують, чи поновлювати список у повному обсязі. Але дебати зазвичай не дуже активні з цього приводу. Хіба що Угорщина наполягала на виключенні кількох імен з політичних міркувань.
Ті, на кого накладено санкції, можуть просити Раду ЄС переглянути своє рішення, але такі клопотання рідко досягають успіху. Такі країни, як Естонія, Литва і Польща, чинять опір вилученню людей зі списку, щоб продовжувати тиск на Росію. Лише кілька людей були вилучені з санкційного списку ЄС, але тому що вони померли. Також можна оскаржити рішення про санкції в Генеральному суді ЄС, але цей процес дуже тривалий і дорогий. І навіть якщо судді ухвалять рішення про зняття санкцій, ніщо не заважає чиновникам ЄС просто зібрати новий пакет доказів і повторно внести особу до «чорного списку». Наприклад, це неодноразово відбувалося з Віолеттою Прігожиною - матірʼю ватажка найманців «Вагнера» Євгенія Прігожина. Так само під санкції знову і знову потрапляли колишній президент України Віктор Янукович і його син Олександр.
Під час дебатів у Генеральному суді адвокат Ради Барт Дріссен часто вказує на те, що саме ЄСЗД відповідає за збір доказів. Захищаючи в липні російського бізнесмена Грігорія Берьоззкіна, Дріссену довелося пояснювати суддям, чому Рада частково обґрунтувала своє рішення на статті, яка була позначена як написана штучним інтелектом на ім'я «Кармен». Politico пише, що на даний момент в Генеральний суд ЄС було подано 95 оскаржень санкцій ЄС проти громадян Росії. У березні мати Прігожина таким чином добилася зняття з неї санкцій, оскільки суд визнав, що родинні зв’язки з поплічником Путіна - не достатня підстава для запровадження санкцій.
«Поки що зарано говорити про те, скільки ще тих, хто потрапив під санкції, зможуть перемогти у суді. Але в минулі роки близько третини оскаржень санкцій були успішними», - пише Politico з посиланням на експерта з питань санкцій Вінклера.
«Це мій головний докір. І без того юридично складне і делікатне питання вирішується з непотрібним дилетантством», - сказав він.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google