Про це на сторінках New York Times пише журналістка Юлія Йоффе, додаючи, що московські ліберали до цього часу вважали, що вбивство помітного опозиційного політика не можливе в Росії. Нємцов став на бік демократії ще в часи президента Бориса Єльцина. Він активно критикував жорстку політику і корумпованість режиму Володимира Путіна мало не від початку його правління.
Сам президент Росії швидко відреагував на вбивство опонента, поспівчував його матері і "кинув на пошуки" вбивці мало не всі сили МВС. Однак в опозиційних колах ніхто не вірить, що за смерть Бориса Нємцова когось притягнуть до відповідальності. А якщо і притягнуть, то "цапа відбувала", який не має ніякого відношення до смерті політика.
"Опозиційний активіст Максим Кац написав в Twitter, що в будь-якому випадку Путін несе відповідальність: якщо він замовник, то винен як замовник. Якщо навіть ні, то як підбурювач ненависті, істерії і злоби в народі", - йдеться в статті.
Автор погоджується з російським активістом, нагадуючи про жорстку зовнішню і внутрішню політику президента Росії впродовж останніх років. Путін назвав опозицію "націонал-зрадниками" і "п'ятою колоною". А телебачення, підконтрольне Кремлю, підбурює націоналістичні настрої в Росії, створюючи небезпечну атмосферу. Йоффе пише, що режим Путіна роками таємно підтримував і спонсорував націоналістичні радикальні рухи.
"В подібній атмосфері можливо все. Це атмосфера Веймарської республіки. Жодних меж більше немає", - вважає політтехнолог Гліб Павловський.
Автор додає, що до смерті Нємцова російські опозиціонери знали, що ризикують свободою, але не життям. Уряд викинув їх з політики, сприймаючи як вуличних божевільних. Але ситуація змінилася з 2012 року, коли Путін втретє став президентом. Тоді почалися масові арешти демонстрантів. Згодом іншого опозиційного лідера Олексія Навального засудили за хибними обвинуваченнями, і це викликало шок в опозиції, яка сприйняла це як попередження. А вбивство Нємцова пыдвело погрози Кремля до логічного завершення.
"Те, що його вбили, - сигнал, покликаний налякати всіх сміливих і не дуже. Мовляв, от що станеться з людьми, які виступають проти уряду", - вважає опозиціонер Ілля Яшин.
Оглядач додає, що Нємцов останнім часом говорив друзям про свої побоювання, що влада може наважитися вбити його. Останнім часом він готував до публікації матеріали, які б доводили присутність армії Росії на Сході України. Він постійно спілкувався з родичами загиблих російських солдатів. Однак загинув перш, ніж встиг оприлюднити докази.
Видання The Guardian писало, що вбивство Нємцова знаменує початок нової ери для Путіна і Росії. Автор підкреслює, що в Росії відбулася "смерть оптимізму". У такому разі ружим повинен якось "заспокоїти" почуття громадян. Борис Нємцов був застрелений у ніч на 28 лютого на Великому Москворецком мосту. Слідчий комітет Росії розглядає кілька версій вбивства політика, не виключаючи ні політичних, ні побутових мотивів.