Перемога лояльних до Росії політиків у Болгарії і Молдові нашкодить єдності Європи – NYT

Після Brexit і перемоги Дональда Трампа на виборах в США здається дуже тривожним сигналом і те, що Болгарія і Молдова – країни, які були в ярмі Кремля – обрали собі проросійських президентів у минулі вихідні.

Причини цього можуть бути здебільшого внутрішніми, але наслідки можуть ще більше розхитати і без того нестійку європейську єдність.

Про це в редакційній статті пише сьогодні New York Times, нагадуючи, що президенти обох країн мають здебільшого церемоніальні повноваження. Болгарія, на відміну від Молдови, входить в НАТО і ЄС і навряд чи покине ці організації. Виборчі процеси в обох країнах були під сильним впливом громадського невдоволення корупцією і низькими стандартами життя, які досі відстають від західних після більш як двох десятків років після падіння комуністичних режимів.

"Але розворот від прозахідних кандидатів в бік тих, хто закликає будувати кращі відносини з Москвою, став доказом зростання розчарування у Східній Європі західними ліберальними підходами, яке посилила хвиля іммігрантів. Болгарія і Молдова стали останніми жертвами націоналістичних і антиглобалістських настроїв, які поширилися Європою і допомогли Трампу в США", - йдеться в статті.

Президенту Росії Володимиру Путіну намагається отримати вигоду від цієї тенденції, яка дає йому надію на зняття західних санкцій, які були запроваджені проти Москви за анексію Криму. Вибір мешканців Болгарії і Молдови, щоправда, не так був проявом підтримки курсу Путіна, як відображенням економічних і географічних зв'язків.

Болгари традиційно мають тісні особисті і економічні відносини з росіянами, а санкції проти Росії нашкодили і болгарській економіці, яка лишається найбіднішою ЄС. Кандидат від соціалістів Румен Радєв, який переміг на виборах, - новачок у політиці. Він був пілотом збройних сил і провів рік у тренувальному центрі в Америці, але закликав до покращення відносин з Росією, наголошуючи, що бути проєвропейським не означає бути антиросійським. Вірогідно, що перемога Радєва була пов'язана з суспільним роздратуванням через темп реформ, які проводив правоцентристський уряд Бойко Борісова.

В Молдові кандидат-переможець Ігор Додон закликав розірвати угоду про асоціацію з Євросоюзом, після підписання якого в 2014 році Росія запровадила болюче ембарго на молдовське вино і фрукти. Молдовські вибори також відбулися на тлі роздратування суспільства через корупцію.

Чи зможуть новообрані президенти заспокоїти свої народи не відомо, особливо якщо врахувати те, наскільки обмежені їхні повноваження. При цьому немає жодних доказів того, що виборців в Болгарії і Молдові хочуть повернення російського домінування.

"Але референдум щодо Brexit і перемога Трампа показали, як народне невдоволення непропорційними проблемами може призвести до доленосних наслідків", - йдеться в статті.

Не залежно від того, про що болгарські і молдовські виборці думали, їхній вибір на користь покращення відносин з Путіним стане черговим ударом по західній єдності в критичний момент. В такій ситуації ще більш критично, щоб лідери Заходу зрозуміли важливість єдності у протистоянні усім спробам "перевести годинник назад".

Раніше видання The Economist писало, що нові президенти Молдови і Болгарії не такі проросійські, як здаються. Їх цікавлять не скільки інтереси Москви, як внутрішніх олігархів, пов'язаних з Росією.

Як повідомлялося, в неділю, 13 листопада, в Молдові відбувся другий тур президентських виборів, в який вийшли проросійський кандидат від Партії соціалістів Ігор Додон і єдиний кандидат від правих проєвропейських партій Майя Санду. У першому турі Додон набрав 47,98%, Санду - 38,71%.

Докладніше читайте в статті Олени Бетлій "Вибори у Молдові: Карти сірого олігарха" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".