Якщо ви хочете залишатися в президентському кріслі все життя, вам доведеться планувати свої кроки на багато років вперед. Президентський термін Володимира Путіна закінчується в 2024 році, і вже зараз йому треба приймати рішення про подальші плани. У російській конституції чітко сказано, що ніхто не може обиратися президентом більше ніж на два терміни поспіль. Найпривабливішою версією розвитку подій для Путіна була б анексія сусідньої Білорусі, пише оглядач газети The Times Роджер Боєс.
Росія і Білорусь ще в 1996 році підписали договір про створення союзної держави, який передбачає створення свого роду федерації. Якщо це справді станеться і економіки обох країн будуть повністю інтегровані, в результаті виникне велика "Росія-плюс".
У такому випадку без особливих проблем Путін міг би очолити цю нову державу і не турбуватися про те, що треба вивозити свої речі з Кремля.
Проблема з цим сценарієм полягає в тому, що Білоруссю вже керує інша людина, яка також не має наміру йти зі свого поста: Олександр Лукашенко, якого вважають останнім диктатором Європи. Якщо Путін хоче задовольнити свої амбіції стати вічним батьком нації, Лукашенко доведеться здатися.
Але Білорусь може уникнути липких обіймів Путіна.
Наприклад, обрання Володимира Зеленського президентом України може змінити відносини між Україною і Росією. Путін може вирішити, що з ним легко впоратися. Але політична наївність нового президента України може виявитися пасткою. Зеленський хоче миру на сході України - і не віддавати жодних територій Росії. Путін хоче ослаблення західних санкцій, але не хоче здавати ніяких позицій. Існує ризик того, що Путін зараз зробить кроки для ескалації конфлікту в надії, що будь-які мирні домовленості будуть укладені згідно з його бажанням.
Але черговий спалах конфлікту в Донбасі призведе лише до чергових західних санкцій. Крім того, це може переконати Олександра Лукашенка зміцнити зв'язки із Заходом або навіть Китаєм.
Що би президент Путін не вирішив зробити уздовж кордонів своєї країни, він ризикує продемонструвати фундаментальну слабкість Росії. Її економічна міць вже не та, що була до початку санкцій і падіння цін на нафту і газ.
Так, Росія збільшить тиск на Лукашенка з тим, щоб швидше створити союзну державу. Вона зацікавлена не тільки в продовженні правління Путіна, але і в просуванні своїх сил до кордонів ЄС та країн НАТО.
Очевидно, що не варто переконувати Лукашенко приєднуватися ні до ЄС, ні до НАТО. Але якщо Москва продовжуватиме заганяти його в кут, він може звернутися за допомогою до МВФ. МВФ наполягатиме на серйозних економічних реформах.
Лукашенко також може придивлятися до фінансування з боку ЄС, але Брюссель буде наполягати на чесних виборах, поваги до неурядових організацій та мораторію на смертну кару.
Але ми здатні дати зрозуміти Путіну, що він не може ставитися до колишніх радянських республік як до своєї вотчини, резюмує Times.
У грудні минулого року президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що під приводом глибокої інтеграції Москва насправді хоче включити країну в склад Росії.
17 квітня Росія підготувала і передала Білорусі пропозиції щодо більш щільної інтеграції двох держав.
Зазначимо, що в Москві особливо не приховують, що розраховують створити на білоруській території власні повноцінні військові бази. Детальніше про можливості створення російської військової бази в Білорусі читайте в матеріалі Андрія Паливоди "Загроза з півночі" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".