ООН час розширити Раду безпеки, щоб дати відсіч варварству Росії – The Times

Напевне з 1960-х років, коли генеральний секретар ЦК КПРС Микита Хрущов зняв черевика і бив ним об стіл перед іншими лідерами, в ООН не було такої атмосфери ворожості.

Про це на сторінках The Times, пише Роджер Бойс, нагадуючи, що під час останнього надзвичайного засідання Ради безпеки ООН посол США звинуватив Росію у "варварському" бомбардуванні міста Алеппо, а посол Британії оголосив, що Москва скоїла в Сирії військові злочини, допомагаючи режиму Башара Асада влаштувати "криваву бійню". Після цього, перш ніж представник сирійського уряду почав говорити, посли США, Британії і Франції залишили залу засідання.

Війна в Сирії і криза навколо облоги стародавнього сирійського міста демонструють, наскільки нефункціональною стала ООН, а особливо її Рада безпеки. Очевидний великий розрив між звірствами на полі бою і нездатністю світових лідерів досягти хоча б базових домовленостей. Російська манера застосовувати своє право вето для блокування будь-якого консенсусу між Сходом і Заходом, який не відповідає її особистим інтересам, починає бути схожим на обструкціонізм часів СРСР. Це повністю підриває довіру до Ради безпеки і її роль арбітра у міжнародних конфліктах.

Ключ до здогадки про те, чому міжнародна організація стала такою не функціональною, на думку автора, криється в усвідомленні, хто сидить за столом. Приміром, посол США Саманта Пауер була репортером у Боснії і Герцеговині в часи різанини в Сребреніці в 1995 році. Згодом вона написала книгу про випадки "ліберального втручання". Її російський колега – Віталій Чуркін – колись був людиною президента Бориса Єльцина на Балканах і ярим захисником боснійських сербів. Минулого року всі в Раді безпеки ООН погодилися, що Сребреніці відбувся геноцид, окрім Чуркіна. Тоді це розлютило Саманту Пауер.

Росія використовує своє право вето в Раді безпеки, яке вона має завдяки статусу постійного члена організації, для того, щоб захищати власні порушення міжнародного закону в Україні, захищати своїх маріонеток-диктаторів чи репутацію таких жорстоких тиранів, як Слободан Мілошевич. Це дозволяє їй втручатися і захищати свої інтереси в регіонах, таких як Балкани чи Близьких Схід.

Глухий кут в ООН став дуже критичним. США беруть участь в п'яти війнах у світі: в Сирії, Іраку, Афганістані, Лівії і Ємені. І цей тягар ляже на плечі нової адміністрації у Вашингтоні на роки.

"Щоб вирішити всі ці конфлікти потрібен функціональний світовий порядок, а не місце для теревенів, які закінчуються російським "нет" і новим кровопролиттям", - йдеться в статті.

Ключова проблема, на думку оглядача, криється в структурі постійних членів Ради безпеки, яка стала клубом ядерних держав після Холодної війни. Тож автор пропонує ослабити силу російського вето, включивши у Раду безпеки ООН нових постійних членів, перетворивши її з "великої п'ятірки" на "велику десятку". За цією схемою можна також запровадити нове правило, що вето дійсне лише тоді, якщо бажання його накласти висловили дві країни. В дипломатичних інтересах Заходу тоді стане запобігти зближенню Росії з Китаєм. Іншим виходом може стати домовленість між "великою п'ятіркою" використовувати своє право вето лише в крайньому випадку, наприклад, у питаннях війни і миру.

Автор зауважує, що Росія не єдина перешкода для змін. Приміром, Китай не погодиться на членство у розширеній Раді безпеки Японії чи Індії. А Британія і Франція навряд чи захочуть ділитися своїми місцями з іншими членами ЄС. Однак, ООН варто почати працювати над змінами, і випадок Алеппо став потужним прикладом, чому це потрібно.

Нагадаємо, що Росію звинуватили у військових злочинах у Сирії на засіданні Радбезу ООН. Зокрема, посол Великобританії звинуватив російські війська у скиданні на житлові квартали Алеппо бомби, які використовують для знищення військових укріплень і бункерів.

Раніше повідомлялося, що постійний представник США при ООН Саманта Пауер під час екстреного засідання Радбезувикрила у брехні міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. За її словами, в той момент, коли російський міністр заявляв на засіданні в ООН, що Москва виступає за мирне вирішення конфлікту в Сирії, Росія і сили Башара Асада вантажили на літаки бомби для удару по Алеппо.