ООН: Афганістан є найбільш репресивною країною у світі для жінок 

Після того, як таліби захопили владу в Афганістані, країна стала найбільш репресивною у світі для жінок і дівчат, позбавляючи їх багатьох основних прав. Про це заявила Організація Об’єднаних Націй, повідомляє AP.

У заяві, оприлюдненій до Міжнародного жіночого дня, місія ООН зазначила, що нова влада Афганістану продемонструвала майже «виключну зосередженість на запровадженні правил, які залишають більшість жінок і дівчат фактично в пастці у своїх домівках».

Попри початкові обіцянки більш поміркованої позиції, таліби запровадили жорсткі заходи після захоплення влади в серпні 2021 року, коли США і НАТО вивели війська з Афганістану.

Таліби заборонили дівчатам навчатися після шостого класу, а жінкам - відвідувати громадські місця, такі як парки та спортзали. Жінкам заборонено працювати в національних і міжнародних неурядових організаціях, а також наказано носити одяг, який покриває їх з голови до ніг.

«Афганістан під владою талібів залишається найбільш репресивною країною у світі щодо прав жінок», - сказала спеціальний представник генерального секретаря ООН і голова місії в Афганістані Роза Отунбаєва.

«Прикро спостерігати за їхніми методичними, цілеспрямованими та систематичними зусиллями, спрямованими на витіснення афганських жінок та дівчат з публічної сфери», - додала вона.  

Обмеження, особливо заборони на освіту і роботу в неурядових організаціях, викликали різкий міжнародний осуд. Але Талібан не демонструє жодних ознак відступу, стверджуючи, що ці заборони є тимчасовими, нібито через те, що жінки не носять хіджаб належним чином, а також через недотримання правил гендерної сегрегації.

Що стосується заборони на університетську освіту, то уряд Талібану заявив, що деякі предмети, які викладаються, не відповідають афганським та ісламським цінностям.

«Примусити половину населення країни залишатися вдома в умовах однієї з найбільших гуманітарних та економічних криз у світі - це колосальний акт національного самоушкодження», - наголосила Отунбаєва.

«Це прирече не лише жінок і дівчат, але й усіх афганців на бідність і залежність від допомоги на майбутні покоління. Це ще більше ізолює Афганістан від власних громадян і від решти світу», - додала вона.

На фабриці в Кабулі жінки, які раніше були державними службовцями, ученицями старших класів або студентами, тепер проводять свої дні за ткацтвом килимів.

«Ми всі живемо як ув'язнені, ми відчуваємо, що потрапили в клітку. Найгірша ситуація - це коли твої мрії розбиваються вщент, і тебе карають за те, що ти жінка», - каже 22-річна Хафіза, яка була студенткою першого курсу юридичного факультету до того, як таліби заборонили жінкам відвідувати заняття в університеті.  

Місія ООН в Афганістані також повідомила, що зафіксувала майже постійний потік дискримінаційних указів і заходів проти жінок з моменту приходу до влади талібів - право жінок подорожувати або працювати за межами свого будинку і доступ до місць значною мірою обмежений, і вони також були виключені з усіх рівнів прийняття державних рішень.

«Наслідки шкоди, яку таліби завдають власним громадянам, виходять за межі жінок і дівчат», - сказала спеціальна представниця ООН у справах жінок в Афганістані Елісон Давідіан.

Напередодні Міжнародного жіночого дня близько 200 афганських жінок-власниць малого бізнесу організували в Кабулі виставку своєї продукції. Більшість з них скаржилися на втрату бізнесу після приходу до влади талібів.

«Я не очікую, що таліби поважатимуть права жінок. Жінки тут не можуть користуватися (своїми) правами і святкувати Жіночий день, тому що ми не можемо ходити до школи, університету або на роботу, тому я думаю, що нам немає чого святкувати», - сказала одна з них, Тамкін Рахімі.

Згідно із заявою ООН, 11,6 мільйона афганських жінок і дівчат потребують гуманітарної допомоги. Однак таліби ще більше підривають міжнародні зусилля з надання допомоги, забороняючи жінкам працювати в неурядових організаціях.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Афганістані показники недоїдання зросли до рекордного рівня — ООН

Раніше генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що для досягнення гендерної рівності у світі знадобиться ще близько 300 років. Він зазначив, що прогрес у досягненні гендерної рівності «зникає на очах» і назвав високі показники материнської смертності, примушування дівчат до раннього шлюбу, викрадення та напади на дівчат за те, що вони відвідували школу, як докази того, що надія на досягнення гендерної рівності «віддаляється».