Президент США Барак Обама сподівається, що діяльність дрібних підприємців і правозахисників cприятиvt прогресивним змінам на Кубі.
Про це 24 березня повідомила прес-служба американського президента.
"Завдяки нашій роботі щодо нормалізації відносин з Гаваною, на цьому тижні мені вдалося відвідати Кубу... Її громадяни розповіли мені про свої надії і свою боротьбу. Я назавжди запам'ятаю те, що мені довелося побачити й почути", – зазначив Обама.
За словами президента США, на Кубі його найбільше вразила краса Гавани і характер кубинців, відображений у їхній культурі. Обама особливо відзначив дух підприємництва, завдяки якому на Кубі зростає мережа невеликих кафе, салонів краси, перукарень та готелів.
"Ці люди є особою невеликого, але зростаючого приватного сектора Куби, і я був гордий презентувати партнерську програму, яка допоможе багатьом започаткувати та розширити свій бізнес", – підкреслив Обама.
Американський президент в черговий раз підкреслив важливість поліпшення ситуації з правами людини на "Острові свободи" і висловив захоплення хоробрістю громадських активістів і правозахисників.
Частиною офіційної програми візиту Барака Обами на Кубу було також відвідування бейсбольного матчу між командами Tampa Bay Rays і кубинської збірної. Цей матч став першим за 17 років грою між командами Куби і США.
Президент Обама відвідав із офіційним віззитом на Кубу 20-22 березня. Таким чином, він став першим президентом в історії країни, який відвідав острівну державу після Джона Калвіна Куліджа, який здійснив візит на Кубу в 1928 році.
14 серпня 2015 року на Кубі урочисто відновило роботу посольство США, яке не працює з 1961 року. Вперше за останні більш ніж півстоліття в Гавані підняли американський прапор.
Як йдеться у статті "Дзеркала тижня. Україна" "Чого очікує президент Барак Обама від візиту на Кубу?", Обама збирається зарахувати налагодження відносин з Кубою в актив історичних надбань свого президентства. Як зазначає автор статті Віктор Каспрук, якщо президент США їде в гості до братів Кастро, це може виглядати як надання легітимності влади, яка явно не поспішає відмовлятися від своїх репресивних звичок і проводити реформи в сфері прав людини.