NYT: Китай бачить одного переможця на війні в Україні — себе

Війна в Україні ще далека від свого завершення. Але в китайських політичних колах формується консенсус про те, що принаймні одна країна вийде переможцем з цієї катастрофи - власне, сам Китай.

Після розгубленої першої реакції на російське вторгнення Китай сформував будівельні блоки стратегії, покликаної захистити його від найшірших економічних і політичних наслідків, а також отримати вигоду від геополітичних зсувів, коли дим розсіється.

Про це пише New York Times. Китайський лідер Сі Цзіньпін відмовлявся критикувати Владіміра Путіна. Але він також намагався дистанціювати свою країну від організованої Росією бійні. Його уряд засудив міжнародні санкції, запроваджені проти Москви. Але поки що були ознаки того, що китайські компанії будуть їх дотримуватися, щоб захистити китайські економічні інтереси на Заході.

Минулого тижня Сі Цзіньпін звернувся до європейських лідерів з розмитими пропозиціями допомогти все владнати в той же час, коли інші китайські чиновники посилювали російські кампанії з поширення дезінформації, націлені дискредитувати США і НАТО. Чиновники у Вашингтоні без оприлюднення доказів стверджують, що після вторгнення Росія попросила в Китаю надати військову й економічну допомогу. Сьогодні китайські чиновники відкинули це як дезінформацію.

Зрештою, китайська влада вважає, що повинна спробувати піднятися вище «боротьби між двома втомленими силами» й виставити себе стомпом стабільності у дедалі більш турбулентному світі.

«Це означає, що якщо ми не зробимо стратегічних помилок, китайська модернізація не буде обмежена, а навіть навпаки. Китай отримає ще більшу можливість грати більш важливу роль у побудові нового міжнародного порядку», - сказав професор Китайського університету Гонконгу Чжан Йонгнін, який виступає радником високопоставлених чиновників у Пекіні.

В серці китайської стратегії лежить переконання, що США ослаблені нерозсудливими закордонними авантюрами включно з тим, що в Пекіні вважають «підштовхуванням Путіна до конфлікту з Україною». З точки зору цього переконання, яке впродовж останніх днів неодноразово повторювалося в публічних заявах й квазі-аналізах, російське вторгнення зосереджує американську силу й увагу на Європі. А отже президент Байден, як і його попередники, невдало спробують перевести фокус на Китай і Азіатсько-тихоокеанський регіон.

«Всі труднощі, балансування й приниження, про які ми говоримо, короткострокові. В довгостроковій перспективі Росія стане парією міжнародної спільноти. І Росії не буде до кого звернутися, окрім Китаю», - сказав директор китайської програми в Центрі Стімсона у Вашингтоні Юн Сан.

Китайський подальший шлях не можна назвати визначеним. Надто велике зближення з Росією може закріпити ворожі погляди на Китай в Європі й за її межами. І така можливість дуже непокоїть уряд Сі Цзіньпіна. Якщо Німеччина, Франція й інші союзники наростять оборону, як обіцяють, США зможуть скерувати свої військові ресурси на стримування Китаю. Байден закликав створити «альянс демократій» в той час, як американське військове командування запевнило, що війна в Україні не відволікає від Китаю.

«Ми також почуваємося дуже стривоженими, тому що російсько-українська війна змусить Європу бути більш прихильною до США. А тоді Китай ще більше погрузне в дилемі», - сказав професор міжнародних відносин в Нанкінському університеті Су Фан.

На його думку, союзники США у Тихому океані включно з Японією і Австралією «теж займуть більш жорстку військову позицію. І все це здається дуже недружнім до Китаю». Початкова невпевненість Пекіна після початку російського вторгнення спровокувала невпевненість щодо здатності Сі Цзіньпіна розібратися з наслідками війни. Він неодноразово застерігав китайських чиновників, що світ переходить в еру потрясінь, «яких світ не бачив ціле століття». Однак, ці чиновники виявилися погано підготовленими до путінської атаки проти України.

Аж до моменту вторгнення вони відкидали всі застереження, що Росія готується до війни, звинувачуючи США в провокації напруги. І тепер їм важко поєднати свою підтримку російських бажань в сфері безпеки з власними наголошеннями на необхідності поважати національний суверенітет. І Україна тут не виключення. Під час відео-переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцом Сі Цзіньпін засуджував «повернення вогню війни» в Європі. Однак, його дипломати досі роздмухували цей вогонь російської дезінформації, звинувачуючи США у розробці «біологічної зброї» в Україні.

«Це просто погано відбивається на китайських міжнародних відносинах. Йдеться не лише про репутацію Китаю на Заході. Гадаю, це також впливає на його репутацію в незахідних країнах, тому що фактично асоціює його з імперіалістичною силою», - сказав експерт з китайсько-російських зв’язків у французькому Інституті міжнародних відносин Бобо Ло.

Китай також може зіштовхнутися з економічними потрясіннями, спричиненими війною й західними зусиллями, покликаними покарати Росію, обмеживши торгівлю й ізолювавши її фінансові інститути. Китайські чиновники засудили такі заходи. США і союзники проявили надзвичайну єдність, схвалюючи санкції. Але інші країни розділяють занепокоєння Пекіну щодо застосування потужних економічних інструментів в якості зброї.

У всякому разі, китайська економіка досить велика, щоб поглинути удари, які б збили з ніг інших. Китайські компанії можуть навіть скористатися розпачем Росії, як це сталося в 2014 році, коли після окупації Криму Москва зіштовхнулася з санкціями.