NYT: Для Москви війна з Україною десь дуже далеко, мало хто нею цікавиться

Поділитися
NYT: Для Москви війна з Україною десь дуже далеко, мало хто нею цікавиться © ZN.UA
Жителі російської столиці визнають, що через санкції деякі крамниці закрилися, а ціни зросли, але не настільки, щоб це було нестерпно.

Одного вечора на Червоній площі елітні російські десантники в камуфляжі влаштували танцювальне шоу, схоже на бій, з застосуванням піротехніки. Єгипетський музикант, одягнений у костюм фараона, їздив туди-сюди у колісниці з анкхом - стародавнім єгипетським символом життя. При цьому, він грав радянську пісню воєнних часів «Катюша».

44-річна Наталія Ніконова була серед тисяч глядачів, які аплодували з трибун на фестивалі, вітаючи військових Росії, а також дружніх країн, таких як Білорусь, Індія і Венесуела.

«Я була настільки схвильована, що мало не зірвала голос», - зізналась вона.

Російська армія просто зараз веде повільну війну, яка вже відібрала життя десятків тисяч людей, а також спровокувала глобальну інфляцію і подорожчання цін на енергоносії. Але Ніконова сказала журналістам New York Times, що війна, яка триває вже більш ніж 6 місяців, майже не вплинула на її життя.

«Насправді ніщо не змінилося. Звісно, ціни зросли, але ми це витримаємо», - сказала росіянка, після чого повернулася до прослуховування «Катюші» у виконанні Військового симфонічного оркестру Єгипту.

Видання пише, що в Москві у багатьох людей є фінансові ресурси, щоб пережити значне зростання цін, на відміну від всіх інших регіонів країни. Тому щоденне життя в місті не змінилося. В ГУМ на Червоній площі повно покупців, хоча багато західних магазинів, таких як Prada, Gucci і Christian Dior, зачинені. Ресторани і театри процвітають. На московських дорогах повно дорогих автомобілів на зразок Lamborghini і Porsche.

«Деякі магазини закрилися через санкції. Це засмучує, але не так вже й страшно», - сказала 18-річна Юлія, яка проводила час з друзями в Парку Горького. Вона і її друзі не часто думають про війну в Україні.

«Ця відстороненість - саме те, на що розраховував Владімір Путін, впроваджуючи свою внутрішньополітичну стратегію, націлену відгородити росіян від наслідків війни. Жодної мобілізації, ніяких масових похоронів, ніякого горя від втрати чи відчуття конфлікту. Російські зусилля на полі битви пішли не так, як планував Путін. Але вдома він здебільшого досяг успіху, максимально зберігши відчуття нормального життя», - пише видання.

Більшість музеїв і театрів відкриті, якщо їхнє керівництво не критикує Кремль. Літніми вечорами на річкою Москва курсують катери для вечірок. А люди влаштовують пікніки на траві. Осінній сезон в театрах опери і балету тільки почався. Хоча деякі довгоочікувані прем’єри були скасовані. Тому що їхні режисери і актори висловилися проти війни з Україною або втекли з Росії.

«Зазвичай росіяни стараються захистити своє щоденне життя», - пояснив професор політичної філософії в Московській школі соціальних і економічних наук Грігорій Юдін, описуючи механізм, який у росіян випрацювався ще в часи СРСР і знову знадобився в часи правління Путіна.

Він пояснив, що захист щоденного життя - це те, чому російська влада надає пріоритет і що «вона добре вміє». На думку Юдіна, зараз російський уряд виконує це завдання «досить успішно». Але попри те, що багато москвичів прийняли умисне невігластво, столична інтелігенція, чия робота і життя так чи інакше пов’язані з Заходом чи Україною, не можуть поєднати відчуття нормальності з тим фактом, що їхня країна бере участь в найбільшій війні у Європі з часів Другої світової. Це особливо можна було помітити в суботу, коли тисячі росіян прийшли на похорон Міхаіла Горбачова, щоб висловити своє співчуття і вдячність. Це дуже контрастувало з мовчазним протестом Путіна і представників його оточення, які не прийшли прощатися з останнім лідером СРСР.

Жителька Москви на ім’я Аня розповіла New York Times, що коли російські танки зайшли на територію України, вона почала читати книги про підйом тоталітаризму в нацистській Німеччині і про концепцію колективної провини.

«Це кінець світу для дуже великої кількості людей. Хтось вбиває цивільних від твого імені. А твоя країна перетворюється на щось схоже на Північну Корею», - сказала 34-річна жінка, яка відмовилася називати своє прізвище, боячись переслідування.

Вона розповіла, що брала участь у протестах і підписала антивоєнну петицію через кілька днів після початку війни проти України. Невдовзі після цього її звільнили з посади в державній установі. Впродовж багатьох років Путін придушував протести і прояви незгоди. Але зараз висловитися проти дій системи стало майже неможливо. Люди, які наважуються на це, знають, що їх чекає покарання, згідно з новим законом, який забороняє критикувати війну. Майже 16,5 тисяч росіян були арештовані за те, що протестували проти вторгнення в Україну, про що свідчать дані правозахисної організації «ОВД-Інфо».

Росіяни, які виступають проти війни, відчувають, що уряд їхньої країни зневажає і загрожує їм, в цей час Захід критикує їх за те, що вони не протестують проти вторгнення. Тому вони почуваються безсилими і не здатними добитися будь-яких змін.

«У нас у всіх відчуття безсилля. Той факт, що ти існуєш і маєш свою точку зору, нічого не означає. Нас 5,10, 20 мільйонів. І це ні на що не впливає», - сказала Аня.

Для москвичів, таких як Аня, перші місяці війни були тривожними і сповненими відчуттям невизначеності. Десятки тисяч з них втекли з країни. Але влітку столиця Росії повернулася до нормального життя. Рубль зміцнився, опозиції затулили рота, а ЗМІ й раніше були повністю під контролем Кремля. Втім, суспільство поволі все одно змінюється. Попри те, що Путін намагається підтримувати відчуття нормальності, він також проводить мілітаризацію російського суспільства. Вздовж головних вулиць в Москві стоять бігборди з зображеннями російських солдатів і QR-кодами, які можна відсканувати і дізнатися більше інформації про військових. Подій, які прославляють російську армію, дуже багато.

Лише нещодавно на південному заході Москви пройшли двотижневі Міжнародні військові ігри, в рамках яких відбулися також змагання з танкового біатлону. Ці змагання проводять з 2013 року. І весь цей час Росія завжди займала перше місце.

«Я бачив танки по телевізору і хотів подивитися на них в реальному житті. Гадаю, кожна війна - це погано. Я не кажу, що підтримую чи не підтримую спецоперацію. Однак, я довіряю керівництву країни. І якщо вони кажуть, що це необхідно, значить так воно і є», - сказав 34-річний Ілля, який привів на змагання своїх двох дітей, яким 11 і 4 роки.

Інші росіяни сказали виданню, що демонстрація зброї на армійському фестивалі включно з ракетами «Кинжал», якими війська Росії обстрілюють Україну, змушує їх відчувати, що вони походять з сильної країни. 55-річний Андрєй Євгєньєвич в останні дні Холодної війни був танкістом у Східній Німеччині. Він зізнався, що вигляд важкого озброєння повертає його в часи, коли СРСР був сильною і страшною глобальною силою. На питання про санкції він відповів: «Я не відчуваю жодної різниці. Гадаю, Америка і Захід страждають від них більше».

Це поширена «пісенька» на російському телебаченні. Державні ЗМІ щодня розповідають, які труднощі чекають Німеччину через зростання цін на газ, про інфляцію в Європі і США. На військових полігонах діти лазять по танках, серед яких є один з написом: «Чави фашистів». Люди будь-якого віку можуть постріляти з автомата. Але спеціально облаштовані місця, де відвідувачі можуть підписати контракт про службу в російській армії, порожні. Це може означати, що попри зростання націоналізму, люди не дуже хочуть брати участь у війні, яку розв’язав Путін.

«Зараз не дуже багато людей приходять», - сказав один з військових вербувальників, відмовившись називати своє ім’я.

Для тих, кому військові ігри не цікаві і хто звик проводити літо, мандруючи Європою, є що робити і вдома. В парку Нікола-Лєнівєц, розташованому в кількох годинах їзди від Москви, проходить чотириденний фестиваль для хіпстерів. Цього року його відвідали близько 16 тисяч людей. Одного вечора люди танцювали під музику реггі-виконавця, який обіцяв глядачам, що не поїде з Росії, на відміну від багатьох інших. Натовп, почувши це, вибухнув оваціями.

«Спочатку я думав: ого, за 400 кілометрів від нас війна триває. А ми тут на музичному фестивалі», - сказав 25-річний Іван, який повернувся в Росію після кількох років проживання за кордоном.

Однак, він визнає, що з часом змирився з ситуацією.

«Життя продовжується, тим більше, що ми нічого не можемо зробити, щоб вплинути на ситуацію», - сказав він.

На Червоній площі 26-річна жінка на ім’я Єкатєріна сказала журналістам, що музика військових оркестрів «надихають» її саму і її хлопця, який служить в армії. Однак, вона також додала, що переживає «за чоловіків по обидві сторони від лінії фронту».

«Тут люди поводяться так, ніби нічого не відбувається. Тут - один світ, а там, на полі битви, зовсім інший», - сказала вона.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі