«Війна викликає багато питань. Чи можна боротися з насильством за допомогою насильства? Чи може бути встановлений [справжній] мир лише без застосування сили?». Така заява канцлера Німеччини Олафа Шольца викликала неабияке здивування, коли делегація Берліна в НАТО опублікувала заяву у Твіттері в перекладі з німецької мови. Делегація не пояснила, що канцлер виступав на з’їзді німецьких католиків. Це було зібрання пацифістів (які, як трапилося, провели більшу частину своєї зустрічі, обговорюючи, чи Ісус був трансгендером). Тож, можливо, Шольц ставив під сумнів пацифізм, а не схвалював його? Це був лише один із незліченних прикладів невдалих заяв німецького лідера щодо війни РФ проти України, пише журнал The Economist.
Німеччина отримує критику з багатьох сторін за її очевидне небажання підтримувати Україну зброєю, що псує її репутацію в ЄС і НАТО.
«Німеччина «порушує свою обіцянку» надати Києву більше важкого озброєння», – так нещодавно звучав заголовок статті у Times.
«У німецького уряду є явна відсутність політичної волі для поставки важкого озброєння в Україну», – нарікав посол України в Німеччині Андрій Мельник в інтерв’ю Politico.
Насправді, навіть пропорційно своєму могутньому економічному впливу, Німеччина більш-менш відповідає «середньостатистичному» члену ЄС у наданні техніки та фінансуванні військової допомоги, хоча значна частина цього ще не надійшла в Україну.
Але, незважаючи на це, Шольца продовжують критикувати через брак лідерства та сміливості, оскільки у нього є дві великі проблеми, за словами колишнього голови Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганга Ішингера. Одна з них — погана комунікація. По-друге, багато членів Соціал-демократичної партії Шольца (СДП) не підтримують масштабне переозброєння, яке є центральним у новому курсі зовнішньої політики та політики безпеки, який він окреслив у своїй промові, назвавши його Zeitenwende («історичний поворотний момент»), через три дні після початку російського вторгнення в Україну 24 лютого. В результаті партія Шольца гальмує впровадження нової політики. Можливо, через побоювання ще більше віддалити членів ЄС, Шольц так неохоче заявляв про те, що Німеччина готова постачати легке та важке озброєння Україні, тому що вона хоче, аби Україна виграла війну,
Під час широких дебатів у Бундестазі 1 червня канцлер озвучив довгий список зброї, яку Німеччина вже надіслала Україні.
Берлін також допомагає країнам Центральної Європи постачати Україні обладнання радянського виробництва, замінюючи те, що вони віддають, на новіші і кращі західні зразки. Перевага цього в тому, що українські солдати вже знайомі з танками радянського виробництва.
Але цього недостатньо для «компенсації», вважає президент Польщі Анджей Дуда. Дуда звинуватив уряд Німеччини в тому, що він не виконує обіцянку компенсувати понад 200 танків радянського виробництва, які Польща надіслала Україні, сучасними німецькими. Речник німецького уряду Штеффен Гебестрейт заперечує це. Він сказав, що був «здивований» звинуваченням, оскільки Німеччина ніколи не давала такої обіцянки. Все це створює проблеми.
«Протягом 70 років Німеччину виховували як пацифістську країну», – каже провідний політик Вільної демократичної партії Александр Граф Ламбсдорф.
Це означає, що збройні сили Німеччини невеликі та вкрай погано оснащені, а також що багато провідних політиків країни поглинені цією пацифістською культурою.
Лідер парламентської групи соціал-демократів у Бундестазі Рольф Мютценіх два десятиліття боровся за роззброєння. Він написав докторську дисертацію про зони, вільні від ядерної зброї. Мютценіх визнав, що його «гризе» необхідність голосувати за переозброєння своєї країни.
29 травня німецькі політичні лідери, деякі із невдоволенням, нарешті схвалили центральну частину нової політики безпеки Шольца — додатковий оборонний фонд у розмірі 100 мільярдів євро (107 мільярдів доларів).
Однак, незважаючи на все це, імідж Німеччини постраждав, зокрема в Центральній та Східній Європі, де багато спостерігачів у гніві.
«Тут складається враження, що ми можемо покладатися лише на Велику Британію, Америку та наш власний регіон», – каже колишній міністр закордонних справ Польщі, а нині депутат, Радек Сікорський.
На його думку, Польща допомогла Україні навіть раніше, ще до початку війни, тоді як Німеччина зробила занадто мало надто пізно. Польща робить для України більше, ніж інші, якщо не всі, країни ЄС. Але, враховуючи історію та пацифістську політичну культуру, Німеччина допомагає Україні у військовій сфері більше, ніж багато хто очікував. Якби тільки вона могла правильно про це говорити і рухатися швидше, резюмує видання.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок постійно наголошує на готовності країни передати німецьку зброю Україні. Але уряд досі не виконав усі ці обіцянки. Прірва між оголошеними намірами і реальністю стала дуже великою. Слова і дії Німеччини в підтримці України розходяться настільки, що це схоже на абсурд, пише видання Focus.