31 березня в Туреччині обиралу владу міст, районних муніципалітетів і сільських рад в 81 провінціях країни. На цих виборах опозиція перемогла в трьох найбільших містах, а за напруженням пристрастей передвиборна кампанія нагадувала радше президентські перегони, ніж підготовку до голосування в місцеві органи влади, пише заступник директора Дипломатичної академії України імені Удовенка Євгенія Габер в статті для DT.UA.
"У боротьбі за голоси виборців партії оголосили про формування коаліцій, за зразком загальнонаціональних виборів, висуваючи єдиних кандидатів на виборчих дільницях в окремих містах і муніципалітетах. Соціологічні опитування не публікувались протягом всієї кампанії, щоб жодним чином не вплинути на вибір виборця, що може лише здогадуватися про рейтинги своїх кандидатів. Президент, який назвав перемогу на виборах "питанням виживання", провів рекордну кількість мітингів по всій країні (за деякими даними - понад сто), часто виступав по кілька разів на день в різних районах одного і того ж міста", - пише Габер.
Експерт зазначає, що намагаючись допомогти кандидатам від правлячої партії активним втручанням в їх передвиборні кампанії, Ердоган домігся зворотного ефекту.
"Створюючи враження одноосібного "президента замість партії", на думку аналітиків, він мимоволі спроектували на кандидатів від влади (часто цілком успішних менеджерів на місцях) не тільки свою загальнонаціональну популярність, але і критику за ті невдачі у внутрішній і зовнішній політиці Туреччини, за які, по суті, вони відповідальності не несли", - резюмує дипломат.
Детальніше про муніципальні вибори в Туреччині читайте у статті Євгенії Габер "Почути Стамбул" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".