На чолі зовнішньої політики США Трамп та Тіллерсон можуть "пожертвувати" Саудівською Аравією – експерт

Адміністрація обраного президента США Дональда Трампа у разі призначення ним на посаду держсекретаря екс-глави Exxon Mobil Рекса Тіллерсона може пожертвувати інтересами свого союзника на Близькому Сході – Саудівської Аравії, яка починає заважати амбіціям США по завоюванню провідних позицій на глобальному ринку нафти.

Про це у своїй статті для DT.UA пише президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. Автор вважає, що для домінування американської Exxon Mobil на глобальному нафтовому ринку, Тіллерсон з легкістю піде на стратегічну угоду з російською стороною (зокрема – з головою "Роснефти" Ігорем Сечіним).

"США часів президентства Трампа з держсекретарем Тіллерсоном можуть пожертвувати давнім стратегічним партнером на Близькому Сході - Саудівською Аравією. Її нафта більше не потрібна США, понад те, вона - все відчутніше зайва на світовому ринку як для Росії, так і для Америки, яку Трамп хоче зробити самодостатньою в питанні нафти, як це вже є з газом. Угода з Росією щодо саудитів може бути здійснена за замовчуванням сторін: США залишають Ер-Ріяд напризволяще, що почалося ще при Обамі і прогнозовано приведе королівство до внутрішніх катаклізмів, із подальшими падінням нафтовидобутку та втратою саудитами ролі глобального нафтового плеймейкера", – вказує автор.

Аналітик зазначає, що дестабілізація Саудівської Аравії цілком відповідає планам "Роснефти" і Exxon Mobil з розробки нафтових родовищ в Арктиці, оскільки серйозно підвищить вартість нафти. Подібний розвиток подій також стане ударом по Китаю.

"для того, щоб арктичні проекти були прибутковими, необхідні високі ціни на нафту - від 80 дол. за барель. Для цього саме й потрібні колапс Саудівської Аравії та війна на Близькому Сході - щось схоже на ірано-іракську війну 1980-1988 рр. Паралельно вирішується завдання створення додаткових проблем Китаю, для якого поставки нафти з Перської затоки стають дедалі значущішими, а Саудівська Аравія - вже постачальник №1 для КНР", – резюмує Гончар.

Нагадаємо, 15 грудня, головний виконавчий директор нафтової корпорації Exxon Mobil Рекс Тіллерсон, якому обраний президент США Дональд Трамп запропонував посаду держсекретаря, заявив, що йде з корпорації.

Видання Washington Post писало, що незважаючи на всі застереження, переможець на президентських виборах у США Дональд Трамп зупинився саме на Тіллерсоні у виборі нового держсекретаря. До цієї кандидатури з підозрою поставилися багато впливових республіканців, оскільки, очолюючи нафтову компанію, він багато років працював у Росії та на Близькому Сході.

Читайте про можливі причини і наслідки вибору Трампом кандидатури Тіллерсона на пост держсекретаря США в статті Михайла Гончара "Час тиранозаврів, або В чиїх руках Трамп*?"