Про це сьогодні на сторінках The Guardian пише оглядач Наталі Нугерід. Вона підкреслює, що зміна зовнішньої політики Німеччини може стати найбільшим геополітичним зсувом у Європі. Сили на континенті можуть змінити свої позиції.
"Путінська потужна мережа його "шанувальників", які в Німеччині закликають його "зрозуміти", тепер буде дуже ретельно перевірена. Інші європейські країни будуть уважно стежити за змінами в відносинах Німеччини і Росії. Також це демонструє важливість німецько-американських відносин, на які адміністрація Обами покладається у випадку російського реваншизму після Холодної війни", - йдеться в статті.
Оглядач зауважує, що в під час виступу в Австралії німецький канцлер у кількох реченнях зобразила режим Путіна не просто як регіональну проблему, а як серйозну загрозу добробуту всієї Європи.
Спочатку вона нагадала, як континент занурився у Першу світову війну в 1914 році "через нездатність йти на компроміси" і покладання "на військове вирішення суперечок".
"Це прозвучало як опис дій Путіна в Україні. Потім вона нагадала, як європейський проект був збудований в умовах конфліктів у ХХ столітті на базі спільних цінностей. Але вона попередила: "Все ще є сили, які вірять у закон сильних і не вірять у силу закону", - нагадавши, що Росія ставиться до України, як до своєї сфери впливу", - цитує Меркель оглядач.
Автор нагадує, що завдяки "східній політиці", яку Берлін взяв за основу своєї дипломатії з 1969 року, Німеччина стала головним партнером Росії. Ця стратегія була націлена на подолання поділу на Схід і Захід в Німеччині, а згодом і в Європі, за допомогою нових економічних і дипломатичних зв'язків.
Попередник Меркель канцлер Герхард Шрьодер довів "східну політику" до "цинічної кульмінації", будучи близьким другом Володимира Путіна. Видання нагадує, що в часи війни в Іраку Шрьодер "підіграв" Путіну, відмовившись відправляти німецький контингент в близькосхідну країну. А нині, коли Росія вторгнулася в Україну і Європа оголосила ізоляцію російського президента, він запросив Путіна до себе на вечірку і перед фотокамерами журналістів тепло обіймався з ним.
Однак Меркель зосередила свою увагу на економічній складовій "східної політики". Саме тому роль німецького канцлера у питанні введення санкцій була настільки важливою. Кремль спробував пояснити усі дії проти Росії "диктатом США", про який час від часу говорять і німці. Однак Національна служба безпеки ФРН зауважує, що російська жорстка пропаганда проти України і брехня про збитий малайзійський "Боїнг 777" зачепила спогади німців про "Штазі" і нацистський період.
Опитування демонструють, що більше 80% німців вважають, що Росії довіряти не можна. А заява Путіна про те, що пакт Рібентропа-Молотова не був чимось поганим, ще більше налаштувала суспільство проти режиму російського президента.
"Розворот Німеччині від Росії стане джерелом задоволення в Польщі, Балтії і Грузії, де бояться російського авантюризму", - пише оглядач.
Однак Меркель також доведеться мати справу з проблемами всередині Німеччини, де нині досить багато тих, хто закликає "зрозуміти Росію". Також на користь Путіна будуть грати італійське індустріальне лобі і деякі центральноєвропейські країни: Угорщина і Чехія.
"Меркель у своїй промові підкреслила, що стратегія Путіна "не переможе", але шлях подолання може бути довгим і тернистим", - йдеться в статті.
Канцлер Німеччини також побачила порушення Росією міжнародного права в Україні. А 25 листопада Ангела Меркель знову підтвердила прихильність санкціям проти Росії. "Поки Росія не робить ніяких, або достатніх дій для вирішення цієї кризи, нам необхідні економічні санкції. Вони неминучі, але я знаю, що вони також болючі для німецької та європейської економіки", - пояснила Меркель німецьким і європейським бізнесменам мотиви політики ЄС.