Проблема лише, що те, що має сенс для Німеччини і її народу, не зовсім співпадає з тим, що потрібно Євросоюзу в цілому.
Про це в редакційній статті пише Bloomberg. Німці хочуть стабільності і процвітання, які у них зараз є. Але німецька модель у поєднанні з економічно жорсткою системою єдиної європейської валюти не сприяє успіху іншим країнам ЄС.
В успішності Німеччини ніхто не сумнівається. Її економіка - найбільша в Європі, вона скинула з себе рецесію і демонструє хороше зростання. Німецький експорт зростає, попри дорогий євро, а урядовий бюджет складений з профіцитом. Але в єврозоні німецький успіх став проблемою для багатьох інших країн ЄС. Якби вони повторили німецьку економічну політику повністю, вони б змогли досягти таких де показників. Але це занадто для них. Докорінні реформи трудового ринку, фіскальної політики і інших економічних інститутів не можна так просто провести. А тим часом, відмінності в конкурентноспроможності не можна врегулювати за допомогою валютної реконструкції.
В результаті, здорова економіка політика для ЄС в цілому вимагає від Німеччини взяти на себе частину тягаря. Тісніша інтеграція і більші фіскальні розрахунки - це частина відповіді. Однак, німецькі виборці не погодяться платити таку ціну за економічне лідерство.
Меркель потрібно змінити їхню точку зору. Вона підтримувала ідею створення Європейського монетарного фонду для надання фіскальної підтримки під час криз. Але вона відкинула амбітні плани, які просував президент Франції Еммануель Макрон, про спільний бюджет єврозони і інші форми тіснішої економічної інтеграції. Меркель навряд чи буде обговорювати такі питання до виборів, але після виборів - це інша справа.
Як повідомлялося раніше, Ангела Меркель здобула перемогу у телевізійних дебатах, які відбулися увечері в неділю, 3 вересня. За даними опитування, проведеного інститутом соціологічних досліджень Infratest Dimap на замовлення телеканалу ARD, Меркель визнали більш переконливою 55% респондентів.
Детальніше про політичну ситуацію в Німеччині перед парламентськими виборами читайте у статті Костянтина Федоренко ""Mutti*, Mutti, що маєм робити?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".