Лише половина країн G20 підтримують санкції проти РФ — Bloomberg

Коли лідери G7 зібралися на саміті у червні, вони пообіцяли підтримувати Україну протягом тривалого часу. Їхні колеги з G20 виявилися менш прихильними до цієї ідеї. Половина країн G20 не підтримують санкції, запроваджені США і ЄС проти Росії за вторгнення в Україну, пише Bloomberg.

Країни G20, на які припадає 85% світового економічного виробництва, повинні краще відображати світ. Проте лише половина з них приєдналися до міжнародних санкцій, запроваджених проти РФ.

Високопоставлені чиновники з G7 подорожують світом, щоб відстоювати необхідність більш жорсткої економічної ізоляції Росії. Вони були здивовані відсутністю підтримки з боку багатьох держав G20, навіть якщо ці країни не намагаються допомогти Москві обійти санкції.

Це незручна реальність, з якою зіштовхнувся державний секретар США Ентоні Блінкен під час його турне Південно-Східною Азією та Африкою: велика частина світу не готова слідувати зусиллям США та Європи щодо ізоляції Росії.

Це робить реалізацію глобальних ініціатив, таких як ліміт російських цін на нафту, запропонований G7, ще складнішою, водночас надихаючи главу Кремля Владіміра Путіна та його «ключового союзника», президента Китаю Сі Цзіньпіна, продовжувати слідувати власним глобальним амбіціям.

Найбільш впливовою країною, яка не підтримала санкції проти РФ, є Китай. За кілька тижнів до того, як Росія вторглася в Україну, Сі зустрівся з Путіним та оголосив про «безмежну» дружбу. Витрати Китаю на російську нафту різко зросли після початку війни.

Китай у будь-якому випадку втягнутий у суперництво із США, напруженість якого спалахнула цього тижня через візит спікера Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань, а також через суперечку Пекіна з G7 після того, як блок опублікував заяву, де висловив стурбованість «загрозливими діями» КНР навколо острова.

Але Пекін далеко не єдиний, хто відхиляє заклики приборкати Кремль. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді 1 липня провів розмову з Путіним і обговорив, як можна розвивати торгівлю. Лідер президентських перегонів у Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва поклав відповідальність за війну на Україну, так само як і на Росію.

У Південній Африці президент Сиріл Рамафоса розкритикував санкції, запроваджені США. За словами високопоставленого турецького чиновника, Туреччина дійшла висновку, що покарання Росії завдасть шкоди економічним і політичним інтересам Анкари.

Економічні імперативи є однією з причин стриманості серед тих, кого часто називають Глобальним Півднем. Але є й інші фактори, включно з історичною спорідненістю з Москвою, занепокоєння ознаками послаблення США та недовіра до колишніх колоніальних держав.

Є паралелі з Китаєм і зусиллями під проводом США створити коаліцію демократій проти Пекіна. Заступник міністра торгівлі США Алан Естевес заявив, що співпраця Вашингтона з 37 країнами щодо запровадження експортного контролю над Росією послужила схемою для нової системи протидії загрозам з боку Китаю. Але в цій ситуації США та країни-однодумці можуть вказати лише на обмежений успіх, оскільки члени G20, включаючи Індонезію, продовжують підписувати великі угоди з китайськими державними компаніями, тоді як торговельний баланс залишається на користь Пекіна.

Для прикладу можна також поглянути на Саудівську Аравію, яка підтримує добрі відносини з Москвою через ОПЕК+. Країна також товаришує з Пекіном. Ер-Ріяду не потрібно вибирати між американським та китайськими технологіями, заявила посол Саудівської Аравії в США Ріма бінт Бандар.

Такий вибірковий підхід до зовнішньої політики створив конкуренцію за вплив. Канцлер Німеччини Олаф Шольц запросив Аргентину, Індонезію, Індію та Південну Африку, жодна з яких не ввела санкцій проти Росії, на саміт G7, присвячений Україні, наприкінці червня.

Боротьба за вплив була продемонстрована і минулого місяця, коли міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров вирушив у турне країнами Африки. Він скористався нагодою, щоб наголосити на історичній підтримці Росією визвольних рухів Африки, водночас заявивши, що кризу продовольчої безпеки спричинили санкції Заходу, а не блокада Кремлем зернових портів України, яка лише зараз починає послаблюватися.

Москва активно поширювала таку думку у ЗМІ. Президент Франції Еммануель Макрон під час свого турне по Африці засудив Росію за ведення «нового виду гібридної світової війни» на континенті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Санкції проти Росії: наближенні до Путіна олігархи скористались лазівкою у законах Британії

Про те, які рішення ухвалили лідери G7, щоб надати допомогу Україні та обмежити можливості Росії вести війну проти нашої країни, читайте у статті Олексія Іжака «Як «Велика сімка» зупинятиме Росію».