На тлі відкритої атаки Ірану на Ізраїль та тиску ізоляціоністів в американському політикумі під час ухвалення пакету військової допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню, колумніст Bloomberg історик та письменник Ніл Ферґюсон (остання книга – «Приреченість: політика катастрофи») зазначив, що ми є свідками формування та консолідації Осі Китаю, Росії та Ірану.
На його думку, те, що ми бачимо, аналогічне тому, що бачили люди перед Другою світовою війною – коли об’єдналися нацистська Німеччина, фашистська Італія та імперіалістична Японія, щоб сформувати свою Вісь у 1936-37 роках й потім у 1939 році, коли об'єднали свої зусилля Адольф Гітлер та Іосіф Сталін.
«Лідери Китаю благословили вторгнення в Україну – а що ще означає взаємна обіцянка партнерства «без обмежень»? Як і підтримка президента Сі Цзіньпіна має вирішальне значення для виживання Путіна з тих пір, як його сили вторгнення були відбиті з околиць Києва два роки тому», – дійшов висновку Ферґюсон.
Він вважає, що у цю Вісь також вкладається те, що Тегеран підтримує війну Росії проти України, постачаючи тисячі безпілотників і ракет, подібних до тих, що були запущені проти Ізраїлю минулими вихідними. Росія, в свою чергу, припускає він, допомагає зміцнювати протиповітряну оборону Ірану. В свою чергу, Китай не лише є одним з основних покупців іранської нафти – міністр закордонних справ Китаю Ван І зателефонував до Тегерана одразу після нападу на Ізраїль, «щоб похвалити, а не засудити своїх іранських колег».
«Поки що, на щастя, ми перебуваємо у стані Другої холодної, а не Третьої світової війни. Однак Друга холодна війна розвивається швидше, ніж Перша. Якщо російське вторгнення в Україну було для нас еквівалентом Корейської війни 1950-53 років, то ми (поки що) пережили другу Карибську кризу – через Тайвань – і вже вступили в період розрядки, на який минулого разу пішло два десятиліття», – пише історик.
Ферґюсон вважає, що несподіваний напад ХАМАСу на Ізраїль у жовтні минулого року відкинув світ у 1973 рік і ми живемо у 1950-х, 1960-х та 1970-х роках, спресованих та змішаних разом.
Чим відрізняються Перша й Друга холодні війни
- По-перше, Китай є набагато більшим економічним суперником, ніж коли-небудь був Радянський Союз.
- По-друге, Захід економічно пов'язаний з Китаєм через розгалужену мережу ланцюгів поставок, чого ніколи не було з СРСР.
- По-третє, США набагато слабші з точки зору виробничих потужностей. Оскільки Китай наводнює світ дешевими «зеленими» товарами, Захід не має іншого вибору, окрім як відродити протекціонізм і промислову політику, повернувши годинник економічної стратегії назад у 1970-ті роки.
- По-четверте, фіскальна політика США знаходиться на абсолютно неприйнятному шляху. Невпинне зростання державного боргу відносно валового внутрішнього продукту з 99% цього року до прогнозованих 166% до 2054 року - неминуче обмежить можливості майбутніх адміністрацій – зростаюча частка доходів буде спрямована на обслуговування боргу. Будь-яка велика держава, яка витрачає більше на обслуговування боргу (виплати відсотків за державним боргом), ніж на оборону, не залишиться великою надовго. А вже цього року (за даними Бюджетно-контрольного управління) чисті процентні витрати складуть 3,1% від ВВП, а витрати на оборону – 3%. Міністерство оборони має витрачати більше, якщо ми хочемо стримувати наших супротивників. Зважаючи на поточні тенденції, здається, що воно витрачатиме менше.
- По-п'яте, альянси США можуть виявитися слабшими, ніж у часи Першої холодної війни. У Європі Німеччина ставиться до лідерства США в Атлантичному альянсі все більш неоднозначно.
«З усіх цих причин ми не повинні бути надмірно самовпевненими щодо результатів Другої холодної війни… Тайванська криза – якщо Китай здійснить блокаду або вторгнення цього року – застане США непідготовленими. І Пекін може не погодитися з оцінками американської розвідки, що він чекатиме до 2027 року, щоб зробити свій хід», – зазначає Ферґюсон.
Нагадаємо, державний секретар США Ентоні Блінкен 19 квітня розкритикував підтримку Китаєм оборонної промисловості Росії, заявивши, що Пекін наразі є головним спонсором війни Москви в Україні – через надання критично важливих компонентів для озброєння. Він заявив, що Китай не може мати дружні відносини з країнами Європи та підживлювати при цьому найбільшу загрозу європейській безпеці.
Раніше Associated Press, із посиланням на дані американської розвідки, заявило, що Китай різко збільшив продажі Росії верстатів, мікроелектроніки та інших технологій, які Москва використовує для виробництва ракет, танків, літаків та іншої зброї для війни проти України.