Конфлікт Вірменії та Азербайджану заходить у глухий кут — FT

Зусилля міжнародного співтовариства щодо встановлення перемир'я в Карабаху зазнали невдачі. Посилені бої за Нагірний Карабах, відокремлений вірменський анклав усередині Азербайджану, швидко наближаються до найнебезпечнішої фази. Військовий натиск Азербайджану перешкоджає відновленню режиму припинення вогню, пише Financial Times.

Якщо Росія, США та Франція - які разом є співголовами Мінської групи, не активізують свої дипломатичні зусилля на наступному раунді переговорів 29 жовтня, ситуація в Нагірному Карабаху, ймовірно, різко загостриться. Тоді зовнішні держави, зокрема Туреччина та Росія, цілком можуть вступити в бій. Це може призвести до смертей, руйнування та страждань.

Зараз конфлікт за Нагірний Карабах перебуває в найбільш критичному стані, відколи Росія здійснила первинне припинення вогню між Вірменією та Азербайджаном у 1994 році. Однак, це перемир'я часто порушувалося. У квітні 2016 року також спостерігалося суттєве загострення конфлікту, саме тоді Азербайджан виявив, що може силою повернути собі територію, яку він втратив у 1990-х.

З тих пір увійшли в дію три нові фактори: Азербайджан придбав високотехнологічну військову техніку в Ізраїлю та Туреччини. Туреччина зайняла більш активну позицію в конфлікті, а три країни, яким доручається здійснення посередницьких зусиль, відволікаються на більш нагальні внутрішні та міжнародні проблеми.

Навіть коли президент Росії Володимир Путін 9 жовтня викликав у Москву міністрів закордонних справ Вірменії та Азербайджану для участі в «інтенсивних переговорах» з його міністром закордонних справ Сергієм Лавровим, подальшого "гуманітарного перемир'я" не було досягнуто.

Потім, коли президент Франції Емманюель Макрон спробував застосувати «телефонну дипломатію» та приєднався до зусиль Росії, щоб укласти перемир'я, яке мало набути чинності 18 жовтня, це перемир’я тривало лише кілька годин.  

Нарешті, 23 жовтня, коли державний секретар США Майк Помпео зустрівся з обома міністрами закордонних справ у Вашингтоні, знадобилося два дні, щоб з’явилася угода про припинення вогню. Це припинення вогню розпочалося вранці 26 жовтня і було порушено за лічені хвилини.

Однією з головних причин, чому міжнародні зусилля, що закликають до миру, були неефективними, є президент Туреччини Реджеп Ердоган, який закликав Азербайджан продовжувати боротися за Нагірний Карабах.

Іншою причиною є те, що високотехнологічне озброєння (включаючи безпілотники та боєприпаси), яке Ізраїль та Туреччина постачають Азербайджану, виявляється дуже ефективним: за останній місяць Азербайджан взяв під свій контроль деякі ділянки суперечливої території.

Зовнішня підтримка та відносний військовий успіх породили широку громадську підтримку військових дій в Азербайджані. Це явно посилило схильність азербайджанського лідера Ільхама Алієва продовжувати боротьбу.

Туман війни ускладнює точне знання того, що дійсно відбувається на місцях. Але коли військові дії тривають другий місяць, людські жертви вже занадто високі.

Путін заявив, що загальна кількість загиблих наближається до п’яти тисяч. За повідомленнями, понад половина цивільного населення Нагірного Карабаху була евакуйована.

Однак відомо одне - Азербайджан повернув собі значну частину території вздовж іранського кордону, і зараз, здається, енергійно просувається на північ до Лачинського гірського коридору - артеріальної лінії, що з'єднує Вірменію та Нагірний Карабах. Якщо цей коридор буде розірвано  - конфлікт опиниться на межі гуманітарної катастрофи.

Населення Нагірного Карабаху опиниться в пастці, мирне населення буде в паніці, а Вірменія ще більше загострить конфлікт. Це може змусити Москву діяти відповідно до свого пакту про взаємну оборону з Вірменією, що, у свою чергу, може спричинити наступ турецьких військових.

Ризик розширеної війни з кожним днем ​​зростає. Незабаром конфлікт може досягти незворотної точки, якщо бойові дії не припиняться, а людські втрати будуть і надалі збільшуватися.

На наступному раунді переговорів Мінської групи в Женеві наприкінці цього місяця міжнародна дипломатія повинна стати більш наполегливою. Росія, мабуть, найкраще підходить для керівництва зусиллями, тим більше, що США перебувають на останніх етапах президентських виборів. Незважаючи на це, будь-які дипломатичні дії повинні бути скоординовані між трьома співголовами групи для досягнення максимальної ефективності, адже час не стоїть на місці, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вірменія заявляє про докази участі військових Туреччини в конфлікті в Нагірному Карабасі

Раніше повідомлялося, що, починаючи з 08:00 26 жовтня по місцевим часом Нагірного Карабаху, в регіоні було оголошено нове гуманітарне перемир'я. 24 жовтня міністри закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян і Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися із заступником держсекретаря США Стівеном Бігуном і держсекретарем Майком Помпео, підтвердивши прихильність до дотримання гуманітарного перемир'я, про яке домовилися 10 жовтня в Москві.

Однак у понеділок, 26 жовтня, майже відразу після початку чергового перемир'я в Нагірному Карабаху, Міністерство оборони Азербайджану заявило про порушення угоди збройними силами Вірменії.

Баку почав наступ в Нагірному Карабаху, прагнучи відновити суверенітет над регіоном. Найближчі дні покажуть, чи вдасться Азербайджану досягти своєї мети. Поки ж азербайджанська армія взяла під контроль шість населених пунктів регіону і кілька стратегічних висот в зоні конфлікту. Про те, що відбувається в Нагірному Карабаху, читайте в статті Володимира Кравченка «Осіннє загострення» і «Позиційні бої не місцевіого  значення».