Колишнього президента Косова судитимуть у Гаазі за воєнні злочини

Колишній президент Косова Хашим Тачі, якого співвітчизники вважають героєм за те, що він очолив повстання проти сербського правління в 1998-1999 роках, яке призвело до незалежності Косова, у понеділок, 2 квітня, постане перед судом у Гаазі. Його звинувачують у воєнних злочинах, повідомляє Reuters.

Спеціальний косовський суд, створений в Гаазі, у листопаді 2020 року висунув Тачі звинувачення за 10 пунктами воєнних злочинів і злочинів проти людяності, включаючи переслідування, вбивства, тортури і насильницькі зникнення людей під час повстання.

54-річний Тачі незабаром після цього подав у відставку з посади президента і був переведений під варту в Гаагу. Трьом його найближчим соратникам, в тому числі двом колишнім спікерам парламенту, пред'явлені ті ж звинувачення, що й колишнім учасникам Армії визволення Косова.

Їх звинувачують в участі у «спільному злочинному угрупованні, яке здійснювало широкомасштабні або систематичні напади» на сербську меншину в Косові, а також на косовських албанців, які виступали проти Армії визволення Косова. Усі вони заперечують ці звинувачення.

Коли бойові дії вщухли і сербські війська під тиском сил НАТО вийшли з Косова, Тачі «змінив зелену уніформу на синій костюм і краватку». Коли Косово проголосило незалежність у 2008 році, він був прем'єр-міністром, а в 2016 році став президентом.

Напередодні судового процесу у Косово можна було побачити білборди з фотографіями Тачі та екс-спікера парламенту Кадрі Веселі з написом «Герої війни і миру».

Косовські ветерани та інші націоналістичні групи анонсували акцію протесту на підтримку підсудних.

Багато косовських албанців вважають, що трибунал упереджено ставиться до Армії визволення Косова і зацікавлений в очорненні її репутації.

Суд був створений окремо від трибуналу щодо колишньої Югославії, який також розташовувався в Гаазі, де судили переважно сербських чиновників за воєнні злочини в конфліктах у Хорватії, Боснії та Косово.

Вважається, що понад 13 тисяч людей, більшість з яких складають 90% етнічних албанців у Косово, загинули під час повстання наприкінці 1990-х років, коли Косово ще було провінцією Сербії під керівництвом тодішнього президента Слободана Мілошевича. Мілошевич постав перед трибуналом, але помер у 2006 році, не дочекавшись винесення вироку.

Бойові дії припинилися після повітряних ударів НАТО по сербських військах, а десять років потому Косово проголосило незалежність, хоча Сербія продовжує відмовлятися визнавати її.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Косово запровадило санкції проти ПВК «Вагнер»

Раніше повідомлялося, що Сербія і Косово погодили угоду про нормалізацію відносин, за словами Верховного представника ЄС з питань закордонних справ Жозепа Борреля, сторони зобов'язалися дотримуватися відповідної угоди. Йдеться про результати переговорів у Північній Македонії між президентом Сербії Александром Вучичем і прем'єр-міністром Косова Альбіном Курті.