Китай активізував переговори зі Сполученими Штатами щодо довгострокових поставок скрапленого газу. Переговори стимулюють зростання цін на газ і брак електроенергії на внутрішньому ринку КНР, що викликає у Пекіна занепокоєння щодо паливної безпеки країни, пише Reuters.
У переговорах з американськими експортерами Cheniere Energy і Venture Global беруть участь щонайменше п'ять китайських компаній, включно з великою держкорпорацією Sinopec Corp і Китайською національною офшорною нафтовою компанією (CNOOC), а також дистриб'ютори енергії, такі як Zhejiang Energy.
На початку тижня приватна компанія ENN Natural Gas Co на чолі з екскерівником CNOOC оголосила про 13-річну угоду з Cheniere. За даними джерел агентства, після цього найближчими місяцями можна очікувати нових угод.
Якщо сторонам вдасться домовитися, угоди на десятки мільярдів доларів відзначать зростання імпорту СПГ до Китаю зі США найближчими роками, пише «РБК-Україна». Однак будівництво об'єктів для експорту СПГ може бути довготривалим.
У розпал торгової війни Пекіна і Вашингтона в 2019 році торгівля газом призупинилася, але переговори поновилися на початку цього року і прискорилися останніми місяцями на тлі газової кризи. Зокрема, в Азії цьогоріч ціни на природний газ зросли більш ніж уп'ятеро.
Домовленості Пекіна і Вашингтона вкрай негативно сприйняла Росія. Раніше «Газпром» оголосив про затвердження техніко-економічного обґрунтування проєкту будівництва ще одного газопроводу до Китаю – через Монголію. Планована потужність «Сили Сибіру-2» 50 млрд куб. м, довжина 2000 км.
Джерелом газу для цих трубопроводів слугують ті самі родовища Ямалу - Бованенково і Харсавей, з яких російський газ йде до Європи. Міжнародні аналітики одноголосно говорять, що якщо цей проєкт буде реалізований, можливості «Газпрому» (а отже – Кремля) з диверсифікації ринків значно зростуть. У будь-якому випадку, азійський вектор російських труб стане ще більш важливим до 2024 року, коли «Сила Сибіру» вийде на проєктну потужність.
Докладніше про причини і наслідки нинішньої газової кризи читайте в статті Сергія Корсунського «Не тільки підступ Росії: в чому причина і чим загрожує газова криза» у ZN.UA.