Але бувають і виключення. Вірус Stuxnet, який США і Ізраїль застосували проти іранської ядерної програми, завдав цілком фізичної шкоди. Він змусив центрефуги Ірану рухатися швидше і ламатися. Але це була складна операція саботажу.
Про це в редакційній статті пише лояльне до Демократичної партії видання Washington Post, додаючи, що загроза таких складних операцій тепер стала майже щоденною. Хвиля масового зараження вірусом Petya по всьому світі вивела з ладу комп'ютерні системи, які управляли нафтовими компаніями, авіарейсами, електромережами, контейнерними перевезеннями, портами, банками і урядовими відомствами. Навіть система радіаційного моніторингу постраждала від вірусу. Скільки знадобиться часу для чергової масової кібератаки, яка лишить лікарні в темноті, змусивши пацієнтів страждати чи помирати? Чи будуть ще страшніші наслідки?
Ніхто не може сказати напевне, хто стоїть за останньою масовою кібератакою. І це ще одна проблема кіберконфліктів: визначення злочинців - дуже складний і тривалий процес. Це могла б бути група хакерів, а може і уряд якоїсь країни.
Не існує магічного рішення, яке б раз і на завжди вирішило такі загрози. Кіберзлочинці без перешкод перетинають міжнародні кордони і шкодять реальній інфраструктурі. Атака минулого тижня показала знову, що у вирі всіх чудес технологічної революції завжди будуть зловмисники, які постійно шукають способи, як вкрасти, зруйнувати і нашкодити. Альтернативи пильності і захисту не існує, особливо коли йдеться про захист важливої інфраструктури, щоб чергова шкідлива програма нашкодила лише пікселям, а не живим людям.
27 червня державні і комерційні структури України постраждали від вірусу Petya А (Петя А). За даними DT.UA, хакерської атаки зазнали близько 30 банків. Вірус Petya А, який вдарив по комп'ютерних системах в Україні, також нашкодив банкам, електромережам, телефонним компаніям та метро у країнах Європи.
DT.UA публікує повний перелік постраждалих в результаті хакерської атаки компаній.