Кандидат у президенти Ірану обіцяє відновити ядерну угоду

Кандидати в президенти Ірану обговорили вплив економічних санкцій, запроваджених проти їхньої країни Сполученими Штатами та іншими західними країнами, і представили свої пропозиції щодо відновлення ядерної угоди зі світовими державами, повідомляє Associated Press.

Це були другі — і останні напередодні другого туру виборів у п’ятницю — дебати в прямому ефірі на державному телебаченні, в яких протистояли маловідомий реформіст Масуд Пезешкіан і Саїд Джалілі, колишній учасник ядерних переговорів.

Іранці обиратимуть наступника президента Ебрагіма Раісі, який загинув в результаті аварії гелікоптера.

Пезешкіан, кардіохірург, вважає, що введені Заходом санкції  сильно вдарили по економіці Ірану. Серед наслідків він назвав 40% інфляцію за останні чотири роки та зростання рівня бідності. 

«Ми живемо в суспільстві, в якому багато людей жебракують на вулицях», — сказав він, додавши, що його адміністрація «негайно» почне роботу над тим, щоб спробувати зняти санкції і відновити економіку.

Пезешкіан також повторив, що знайде рішення для відновлення ядерної угоди зі світовими державами, обговоривши план із парламентом країни та знайшовши можливі альтернативи. 

«Жоден уряд в історії не досяг процвітання уклітці», — сказав він, маючи на увазі вплив санкцій на економіку Ірану, яка швидко розвивається.

Колишній відносно поміркований президент Хасан Рухані у 2015 році уклав ядерну угоду зі світовими державами, яка обмежила збагачення урану в Ірані в обмін на скасування санкцій, але пізніше, у 2018 році, президент Трамп вивів США із знакової угоди, різко відновивши жорсткі санкції проти Ірану.

Жорсткий конкурент Пезешкіана Джалілі, який рішуче виступав проти угоди 2015 року, заявив під час дебатів у вівторок, що США повинні виконувати свої зобов’язання нарівні з тими зобов’язаннями, які виконав Іран. 

Джалілі, якого називають «живим мучеником» після того, як він втратив ногу в ірано-іракській війні 1980-х років,  відомий серед західних дипломатів своїми промовистими лекціями та жорсткою позицією, також пообіцяв підтримати фондовий ринок країни, забезпечивши страхування акцій, а також фінансову підтримку місцевої промисловості.

Обидва кандидати пообіцяли відродити економіку, надати енергетичні субсидії бідним людям і сприяти імпорту автомобілів, одночасно підтримуючи вітчизняну автомобільну промисловість. Джерело коштів, які знадобляться для виконання своїх обіцянок, вони не уточнили.

У п'ятницю в Ірані відбудеться другий тур президентських виборів, який став лише другим після Ісламської революції 1979 року. Участь у першому турі минулого тижня взяли лише 39,9% виборців.

З понад 24,5 мільйонів голосів більше 1 мільйона бюлетенів пізніше було визнано зіпсованими — зазвичай це свідчить про те, що люди відчувають себе зобов’язаними піти на виборчі дільниці, однак хочуть проголосувати  проти всіх кандидатів.

Про те, чи стануться в політиці Ірану якісь суттєві зміни після загибелі Раїсі та міністра закордонних справ Хусейна Аміра Абдуллахіана, розмірковував Володимир Кравченко в статті “Чи припинить Іран постачати Росії “шахеди” після загибелі президента?”.