Італія йде на вибори з дуже похмурими виборчими перспективами - The Economist

Якщо послухати політиків, то 3 якщо не вибралася з трясовини своїх проблем, то точно на цьому шляху. Економічне зростання відновилося, експорт збільшується, деякі найслабші банки зміцніли і навіть міграційну кризу вдалося приборкати завдяки домовленостям з ватажками у Лівії.

Кандидати змагаються, хто більше пообіцяє виборцям. Доходи будуть зростати, податки скоротяться, а робочі місця повернуться. Нажаль, справи не настільки райдужні.

Про це пише The Economist. Домовленості з Лівією, м'яко кажучи, непередбачувані. Економіка дійсно демонструє позитивну динаміку, але її відновлення значно слабше, ніж у інших великих економік єврозони. Зростання ВВП на 1,7% на рік відстає від середнього значення серед країн валютного союзу. Безробіття досі перевищує 10%. А серед молоді воно ще більше. У банків досі є величезні портфоліо поганих позик. Державний борг Італії досі складає близько 130% ВВП і лишається великим тягарем. Стан країни надто поганий, щоб витримати наступний спад.

Тому відповідальний, реформаторський уряд потрібний, як ніколи. Втім, Італія навряд чи отримає такий 4 березня. Голосування відбудеться за новою системою, яка поєднує пропорційне представництво з мажоритарним. Останнє буде використане для обрання майже 40% депутатів. Спрогнозувати результат важко, але деякі ознаки вказують на те, що парламент опиниться в підвішеному стані, після чого почнеться період домовляння між сторонами, що загрожує серйозними наслідками.

Більшість місць, вірогідно, відійдуть "правій" коаліції, яка складається з "Forza Italia" Сільвіо Берлусконі, євроскептичної і антиімігрантської "Північної Ліги" і правих радикалів "Брати Італії". Нащастя, Берлусконі не може бути прем'єр-міністром. Через численні обвинувачення він не може зайямати місце в парламенті щонайменше до наступного року. Якщо "Північна Ліга" здобуде більше місць, ніж "Forza Italia", саме вона буде обирати кандидатуру на посаду голови уряду. Адміністрація на чолі лідера партії Маттео Салвіні налякає ринки і інвесторів. Якось Салвіні назвав євро "злочином проти людства" і виступив за запровадження пропорційного оподаткування, що може сильно вдарити по доходах. Крім того, партія просуває свій традиційний сепаратизм півночі Італії.

Втім, видання допускає, що "права" коаліція може все ж не прийти першою. І це може бути як полегшенням, так і погіршенням. Полегшенням тому, що ні Берлусконі, ні Салвіні не підходять на роль лідера Італії. Погіршенням тому, що Салвіні в такому випадку може вступити в союз з "Рухом п'яти зірок" - популістською силою, чий 31-річний лідер здатен керувати хіба що сайтом в інтернеті. Видання зауважує, що "Рух п'яти зірок" зменшив свій антиєвропейський тон останнім часом. Втім, у партії все одно немає достойної політики і ідеологічної бази. Роль засновника політичної сили і її самопроголошеного "поручителя" комедійного актора Беппе Грілло лишається загадкою.

The Economist зауважує, що якби видання могло голосувати в Італії, то відкинуло б всі вище перелічені кошмарні варіанти і зберегло б владу лівоцентристської "Демократичної партії". Принаймні ця партія розумно організована, її "акт про робочі місця" пропонує провести певні реформи в системі, яка досі надмірно захищає оформлених на постійну роботу працівників. З цієї причини компанії не наймають молодь. Втім, опитування свідчать про те, що виборці втомилися від років жорсткої економії внутрішніх конфліктів у партії. Тому вони збираються покарати" демократів. Якщо навіть станеться несподіване чудо, вони не зможуть сформувати уряд самостійно.

Італія безнадійно застрягла. В кращому випадку, у країни з'явиться ще один "уряд президента" і широка коаліція, організована президентом Серджіо Маттареллою.

Нагадаємо, що в Італії президент розпустив парламент. Проведення дострокових парламентських виборів призначено на 4 березня. Згідно з останніми опитуваннями, жодна з італійських партій не зможе сформувати парламентської більшості. Найбільшою підтримкою користується популістська партія "Рух п'яти зірок", очолювана коміком і блогером Беппе Грілло (28%), на другому місці - правляча в Італії Демократична партія (23%).