Італійський популістський рух "П'ять зірок" стає більш нормальної партією - The Economist

Деякі бачать в італійському русі "П'яти зірок" проти істеблішменту (M5) дестабілізуючу силу, яка, відмовляючись вступити в союз з основними партіями, і на довгі роки блокувала італійську політику. Інші бачать в ній ексцентричну, але оригінальну групу, щиро протистоїть корупції, яка піклуєтьсяпро навколишнє середовище і використанні цифрових технологій, щоб дати звичайним людям право голосу у політиці. Залежно від вашої точки зору, онлайн-референдум членів М5, який пройшов 13-14 серпня, був або тріумфом, або катастрофою, тому що члени М5 відмовилися від двох своїх основних принципів, пише The Economist.

M5 проголосували чотирма проти одного за зміну правила, що обмежує членів до двох термінів на всіх виборних посадах. Надалі робота в якості члена місцевої ради не буде зараховуватися - зміна, яка дозволить Вірджинії Раггі, меру Рима і раніше члену міської ради, балотуватися на другий термін. Рух також проголосував за відмову проти формальних союзів з традиційними партіями, принаймні, на місцевому рівні. Це означає, що М5 може об'єднатися зі своїм партнером по урядовій коаліції, лівоцентристською Демократичною партією (ДП), на муніципальних виборах 20-21 вересня. Це являє собою крок назад від популізму в країні, яка є його піонером з тих пір, як в 1990-х до влади прийшов медіа-магнат Сільвіо Берлусконі.

Обмеження в два терміни було центральним в утвердженні М5 про те, що зі звичайних людей виходять більш хороші політики, ніж з нібито корумпованих професіоналів. Але відмова від табу на союзи може мати більший ефект. Це розглядається як крок до довгострокового партнерства з ДП, яка виникла з партій, включаючи колишніх комуністів. У регіоні Лігурія, який також голосує в наступному місяці, обидві партії вже узгодили спільного кандидата на пост губернатора: Ферруччо Санса, журналіста. "Що ми прагнемо зробити в цій кампанії, так це накласти плоть на кістки коаліції, яка до сих пір існувала в основному на папері", - говорить він.

У певному сенсі час настав. Інший популістський рух Італії, крайньо-права Ліга Півночі, знаходиться в скрутному становищі. Його рейтинги в опитуваннях впали з 37% минулого літа до нижче 25%. Багато з її послідовників перейшли на бік партії "Брати Італії" FDI, яку очолює (незважаючи на назву) жінка Джорджія Мелоні. FDI, що йде корінням в неофашистський рух Італії, так само консервативна, як і Ліга, але більш умовна і менш ворожа ЄС.

Мелоні не так любить соціальні мережі, як лідер Ліги Маттео Сальвіні, рекламні трюки якого, підірвали його авторитет. (В минулому році він виконав національний гімн, в той час як діджей з оголеними грудьми грала в пляжному клубі, в оточенні танцюристів в бікіні.) Безперервна критика Сальвіні уряду за те, як він бореться з COVID-19, також, схоже, коштувала йому підтримки. Мелоні теж чіплялася, але її претензії звучали більш відповідально.

"Вона хитріша, ніж Сальвіні, і краще знає, як грати в цю гру", - говорить Софія Вентура з Болонського університету. Але, зазначає що, пані Мелоні розділяє багато ідей Ліги, такі як ненависть до імміграції та теорії змови щодо Джорджа Сороса, мільярдера-філантропа. Між Лігою і FDI "майже 40% італійців підтримують радикальних правих".

Багато чого буде залежати від того, як коаліційний уряд Джузеппе Конте розпорядиться грошима ЄС, які збираються влити в Італію. Якщо Демократична партія і M5 зможуть залишатися при владі до тих пір, поки в наступному році не почнеться приплив коштів, вони отримають потужний інструмент для заступництва. Але фінансове перевага, як і раніше залишається за їхніми супротивниками, у яких є багаті покровителі. Санса виявив це, коли спробував найняти коміка для мітингу кампанії: "Він сказав мені, що інша сторона вже запропонувала йому більше грошей, ніж у мене є на всю кампанію".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Італія продовжує надзвичайний стан до 15 жовтня

Раніше повідомлялося, що на саміті ЄС, Італія боротиметься проти змін в "Фонді відновлення". Італія хоче, щоб Європейський Союз схвалив без ключових змін новий фонд відновлення економіки вартістю 750 млрд євро, який в основному спрямований на підтримку південних країн ЄС.