Але ні ті, хто організував його, ні ті, хто виступав проти, не могли передбачити події, які сталися на виборчих дільницях. Поліція в повному обмундируванні била мирних демонстрантів кийками, тягала виборців за волосся і скидала їх зі сходів, стріляла гумовими кулями в натовп, намагаючись його розігнати. Іспанські поліцейські навіть билися з каталонськими колегами і пожежниками.
Про це в редакційній статті пише британське видання The Guardian. У вузькому сенсі, результатом цих подій стали сотні постраждалих людей, про що сказали в Барселоні, а також 11 поранених поліцейських, як повідомила центральна іспанська влада. У ширшому ж сенсі результатом став шок, який вийшов за межі Каталонії і Іспанії. Багатьох каталонців, які байдуже ставилися чи виступали проти сепаратизму, тепер кинули в жерло кризи. Тепер звучить питання: хто захоче жити в країні, яка поводиться так жорстоко?
Але реакція прем'єр-міністра Маріано Рахоя на події була простою. В своєму зверненні до народу він сказав: не було ніякого референдуму і проблем, а поліція діяла "твердо і врівноважено". Відповідальність за все, що сталося покладено на уряд Каталонії. Іспанія розплачується за бажання Рахоя зупинити незаконне голосування будь-якими методами і ціною. Його останні коментарі, швидше за все, ще більше розпалять проблему.
Видання зауважує, що успіх каталонських націоналістів багато чим завдячує Рахою. Іспанська фінансова криза посилила популярність руху за незалежність, оскільки багато хто в заможному регіоні відчував, що платять більше, ніж було б справедливо. Але зміна громадських настроїв у Каталонії закріпилася тоді, коли Конституційний суд скасував статут, який надавав автономному регіону широкі повноваження. І це сталося після того, як документ поставила під сумнів "Народна партія" Рахоя.
Видання зауважує, що каталонські націоналісти мали дуже незначну перевагу в парламенті, яка дозволила їм ухвалити референдум про незалежність. Більшість каталонців не збиралася на ньому голосувати. Іспанський суд визнав референдум незаконним і неконституційним. Але уряд Рахоя повівся жорстко, вилучаючи бюлетені, арештовуючи каталонських чиновників і конфісковуючи урни для голосування.
Про що б не заявляли у Барселоні, результати голосування - не законні і навіть морально нідо чого не зобов'язують. Вони не представляють справжніх бажань каталонців. Голосування було дуже сумнівним, а результат - безглуздим. Те, що лідер лейбористів Британії Джеремі Корбін і бельгійський прем'єр-міністр Гі Верхофстадт засудили насильство в Каталонії, допоможе націоналістам говорити про авторитаризм Мадриду і придушення волі каталонців.
Лідер Каталонії Карлес Пучдемонт мав рацію, коли сказав, що іспанська держава "програла більше, ніж у неї було". Але його твердження, що Каталонія перемогла, в кращому випадку напівправда. Більшість каталонців, на думку видання, хотіли б лишитися в об'єднаній Іспанії. З ними погано обійшовся як Мадрид, так і прихильники руху на зезалежність. Верхофстадт закликав до деескалації і початку переговорів, у яких би взяли участь всі сторони включно з каталонською опозицією. Крім того, він наголосив на необхідності поважати нинішній конституційних і законний порядок в Іспанії. На думку The Guardian, бельгійський прем'єр має рацію. Пошуки виходу з цього хаосу вимагають бажання слухати, особливо думку каталонців.
Раніше повідомлялося, що поліція застосувала гумові кулі для розгону демонстрації прихильників референдуму в Барселоні, а загальна кількість постраждалих під час сутичок з поліцією, за даними каталонської влади, досягла 761 осіб. У Мадриді інформацію про сотні травмованих громадян не підтверджують. В уряді заявили, що від дій учасників акцій протесту постраждали 12 поліцейських.
Центральна влада Іспанії вважає референдум про незалежність Каталонії незаконним, його проведення заборонив Конституційний суд Іспанії. Раніше поліція намагалася перешкодити його проведенню, вилучаючи бюлетені та конверти для голосування.
Тим не менш, вранці 1 жовтня тисячі людей почали збиратися біля виборчих дільниць, щоб проголосувати на референдумі. Багато з них заблокували двері виборчих дільниць, щоб перешкодити можливим спробам поліції проникнути всередину і зірвати проведення референдуму.
Незалежність підтримали 90% тих, хто проголосував на референдумі про самовизначення Каталонії, повідомила влада автономії.