Інновації стануть важливою частиною боротьби зі зміною клімату — The Economist

Останнім часом уряди багатьох країн активно цікавляться проблемами зміни клімату та оголошують про свої «кліматичні цілі». Японія заявила про те, що «вступить в боротьбу» з викидами парникових газів. Китай пообіцяв, що зведе до нуля викиди вуглецю до 2060 року. У березні Європейський Союз оприлюднив власні кліматичні цілі. Велика Британія та Франція закріпили свої кліматичні цілі на законодавчому рівні. Якщо новим президентом США стане кандидат від Демократичної партії Джо Байден, то США також, швидше за все, розпочнуть власну боротьбу з проблемою зміни клімату, пише журнал The Economist.

Проте, кліматичні цілі легше встановити, ніж реально досягти. Сьогодні близько 85% світової промислової енергії походить від викопного палива.

Якщо світ занадто різко почне відмовлятися від використання викопного палива, це може привести до величезних економічних втрат. Однак, реалізація кліматичних цілей потребує величезних змін у способі отримання та використання енергії. А для того, щоб ці зміни розпочалися, необхідно буде вдаватися до низки нововведень.

«Світова інноваційна машина» любить «хвалитися» своїми успіхами. Ціни акцій компаній, які підтримують кліматично нейтральні технології, стрімко зросли.

Проте, занадто мало капіталу спрямовується на інновації. Витрати на науково-дослідні розробки зазвичай мають три основних джерела: венчурний капітал, державні інвестиції та інвестиції енергетичних компаній. Їх спільні щорічні інвестиції в технології та інноваційні компанії, орієнтовані на досягнення кліматичної нейтральності, становлять понад 80 млрд доларів. Для порівняння, це трохи більше, ніж витрати однієї потужної технологічної компанії, такої як Amazon, для прикладу.

Таким чином, одна з найгостріших проблем у світі отримує, мабуть, лише 4% від загальної суми глобальних витрат на науково-дослідні розробки. Уряди багатьох країн ризикують не досягнути встановлених кліматичних цілей.

Що можна зробити? Першим кроком є ​​чітка думка про розподіл роботи між урядами та приватним сектором. Уряди країн мають брати участь у кількох напрямках роботи, оскільки енергетичний ринок самостійно не зможе досягнути відмови від використання викопного палива. Також уряди повинні підтримувати інвестиції в галузь розвитку технологій, адже багато проектів можуть бути занадто ризикованими чи занадто масштабними, щоб приватні компанії впроваджували їх самостійно.

На практиці це фактично означає, що уряди повинні інвестувати в галузь новітніх, кліматично нейтральних технологій. До того ж, держави мають проводити політику, яка заохочує перехід до кліматичної нейтральності, а не відштовхує від нього.

Встановлення податків на викиди вуглецю може стати важливим кроком, який змусить компанії нести відповідальність за забруднення навколишнього середовища та зрештою, призведе до того, що інвестори почнуть більш помірковано розподіляти власний капітал.

Якщо демократа Джо Байдена оберуть новим президентом США, він планує витратити 300 мільярдів доларів на науково-технічні розробки протягом чотирьох років з акцентом на технології відновлюваних джерел енергії. На даний момент уряд США витрачає на відновлювані джерела енергії менше 7 млрд доларів на рік.

Однак, навіть попри державні інвестиції, приватному сектору все ще належить вирішальна роль у вирішенні проблеми зміни клімату. Інвесторам та підприємцям найкраще «комерціалізувати» нові ідеї.

Останнім часом дедалі більше компаній та фондів розглядають екологічно чисті проекти, сприятливі для клімату. Майбутній енергетичний перехід стане однією з найбільших бізнес-можливостей наступних десятиліть, резюмує журнал.