На тлі настання осені побоювання щодо європейської газової кризи починають загострюватися. Світові ціни на газ зростають. Найбільше постраждали європейські країни, пише Financial Times.
Ціни на імпорт природного газу для ЄС зросли на 440 % порівняно з минулим роком. Газ досі є центральним у виробництві електроенергії в більшості європейських країн. У Великій Британії кілька невеликих енергетичних компаній, які розраховували на відносно низькі ціни, зіштовхнулися з тиском.
Газова криза у Європі виглядає цілком імовірною. З тих пір, як природний газ став джерелом енергії в 1960-х роках, внутрішнє європейське постачання в основному надходило з Норвегії, Нідерландів та Великої Британії. Більшість європейських країн давно потребували імпорту , який би виходив поза межі Європи.
З 1970-х років Радянський Союз став одним із найбільших джерел поставок. Наприкінці 1990-х років європейська залежність від російського газу стала політично напруженою проблемою. З 2000 року ЄС номінально проводив політику диверсифікації енергоносіїв. Коли в січні 2009 року російська компанія «Газпром» на кілька днів припинила експорт газу, що проходить через Україну, витрати на таку високу залежність від єдиного зовнішнього джерела відкрили тривожні перспективи для більшості країн Південно-Східної Європи.
Після кризи 2009 року світові ринки газу змінилися завдяки зростанню експорту американського скрапленого природного газу. Але між 2016 та 2020 роками США експортували до Південної Кореї майже удвічі більше газу, ніж до будь-якої європейської країни. Тим часом Німеччина не має можливостей приймати американський експорт. Імпорт скрапленого природного газу дорожчий, а відсутність трубопроводів в Азії означає, що азіатські країни підвищують ціни.
Це означає, що більша частина ЄС залишається матеріально залежною від російського газу і геополітично залежною від рішень президента РФ Володимира Путіна, який використовує постачання газу як інструмент впливу.
Будь-яка колективна стратегія ЄС щодо газу обмежена, оскільки в той час як деякі держави, наприклад Німеччина, не бачать підстав для зміни цієї залежності, інші європейські країни, такі як Польща, для прикладу, розглядають загальну залежність Європи від російського газу та будівництво газопроводу «Північний потік -2», як реальну загрозу.
Ця довгострокова зовнішня залежність від газу катастрофічно впливає на зобов'язання Європи щодо декарбонізації електроенергії та переходу до кліматичної нейтральності. Для досягнення нульового рівня викидів до 2050 року ціни на газ повинні зрости, а інвестиції в цей сектор скоротитися. Але зараз газ є фактично ключовим джерелом енергії. Він також виділяє значно менше вуглецю, ніж вугілля.
Встановлення податків на вуглець буде збільшувати попит на газ. Але зараз високі ціни на газ підвищують попит на вугілля. Не всі країни Європи можуть легко та швидко перейти до відновлювальних джерел енергії.
Для прикладу, навіть у Британії, яка користується найбільш сприятливими географічними умовами для розвитку вітроенергетики, майже 60 % електроенергії зазвичай надходить з газу. Британський уряд стверджував, що вразливість країни до мінливості на світових ринках газу підтверджує прагнення побудувати внутрішній сектор відновлюваних джерел енергії.
Не можна відкладати енергетичний перехід і не реагувати на прихід газової кризи. Зміни можуть статися лише за цілеспрямованого керівництва урядів країн. Але деякі європейські уряди перейшли до субсидування витрат на енергію домогосподарств або надання кредитів енергетичним компаніям. Це виглядає надто схожим на повернення до 1970-х років, адже саме таким шляхом веде логіка залежності від російського газу, резюмує видання.
Повідомлялося, що ціна на природний газ на «Українській енергетичній біржі» (ТБ УЕБ) минулого тижня - з 13 по 17 вересня, - встановила рекорд. При цьому було перейдено рівень в 30 тис. грн за тисячу кубометрів (з урахуванням ПДВ та на умовах передоплати).
Як писало ZN.UA, ціна природного газу в Європі вже побила всі можливі рекорди і досягла історичного максимуму. Але опалювальний сезон ще навіть не почався, і прогнозувати, до якої максимальної позначки може наблизитися вартість блакитного палива на європейських ринках, зараз дуже важко.
Детальніше читайте в тексті Марії Якуб і Олександра Харченко «Чому в Європі зростає ціна газу і скільки заплатять за тепло українці?»